Блог вчителя історії Терешко Лілії: Фотогалерея

Будні групи продовженого дня

Історичне змагання команд 9 класу

Революція Гідності

Поїздка в Остріг

Тиждень історії

« У глиб віків, до колеса історії »

Відкриті заняття на групі продовженого дня

Печера Вертеба-Хотин-Кам'янець - Подільський

ЕКСПЕДИЦІЯ

«МОЯ БАТЬКІВЩИНА - УКРАЇНА»

Напрям: «Духовна спадщина мого роду»

«Сакральна архітектура міста Збаража»

Вшанування пам'яті Героїв Небесної Сотні

Вечір-реквієм пам'яті Чорнобильської трагедії

2017

ЧАЕС (лінійка) 26 травня 2018

Урок ПРИСВЯЧЕНИЙ ВШАНУВАННЮ ЖЕРТВ,ЛІКВІДАТОРІВ АВАРІЇ НА ЧАЕС 2015 р .

Брейн-ринг з всесвітньої історії

Тернопільський обласний історико-меморіальний музей політичних в'язнів

Тернопільський краєзнавчий музей

Вшанування дня пам'яті загиблих в Афганістані. Екскурсія до Тернопільського краєзнавчого музею

Позакласний захід «Як козаки кашу варили…»

Лінійка "ГОЛОД В УКРАЇНІ 1932-1933 рр."

Відкритий урок

"Правління Володимира Великого

Виховний захід
до Дня вшанування пам’яті полеглих під Крутами

300 юнаків,іще майже дітей полинули у вічність прямісінько із студентських аудиторій та шкільних класів.

Сталася ця трагедія 29 січня 1918 року. Один із студентських куренів у складі 27 осіб потрапив у полон до більшовиків, внаслідок чого був безжально розстріляний. Тіла цих хлопців більшовики, місцевим жителям під страхом смерті заборонили ховати.

У березні 1918 року до Києва повернулася Центральна Рада, яка видала постанову від 19 березня 1918 року,за якою вирішено було урочисто перепоховати тіла студентів на Аскольдовій могилі у Києві.Так і сталося Тіла 27 юнаків було перевезено до Києва, де відбулася громадська жалоба та перепоховання.

Трагічна загибель одного із студентських куренів під Крутами стала символом жертовності та патріотизму у боротьбі за незалежну державу.

І згадую чомусь я мимоволі

Великих лицарів своїх;

Лежать вони покинутими в полі

І без хрестів могили їх

Останній вальс. Танець Лілі та Івана

На Аскольдовій могилі

Поховали їх —

Тридцять мучнів-українців,

Славних молодих…

На Аскольдовій могилі

Український цвіт! —

По кривавій по дорозі

Нам іти у світ.

На кого посміла знятись

Зрадницька рука?

Квітне сонце, — грає вітер

І Дніпро-ріка…

На кого завзявся воїн?

Боже, покарай!

Понад все вони любили

Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті

З славою святих.

На Аскольдовій Могилі

Поховали їх.

*Реквієм «Трагедія Бабиного Яру»***

Україну в ХХ столітті спіткало чимало трагедій, серед яких – Голодомор, Голокост, українсько-польський конфлікт та Волинська трагедія, депортація кримсько-татарського народу. Подібно до табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцимі, Бабин Яр в Україні став символом знищення євреїв Європи під час Голокосту.

Українська та світова спільнот цього року відзначає 78-му річницю початку подій у Бабиному Ярі, що є символом трагедії Голокосту та нацистських злочинів на українській землі, жертвами яких стали мільйони людей. Бабин Яр став могилою десятків тисяч євреїв, а також українських патріотів, військовополонених, циган та інших громадян. Лише за два дні, 29 та 30 вересня 1941 року, було знищено більше 30 тис. євреїв. Усього за роки нацистської окупації Києва (1941-1943 рр.), за різними джерелами, було знищено близько 100000 осіб.

Серед невинно закатованих були тисячі українців, росіян, громадян інших національностей. Усі 778 днів німецької окупації в Києві тривали розстріли і насильства. Злочини в Бабиному Яру перевершили всі відомі до цього часу трагедії. Але це не тільки трагедія минулої війни, це урок на майбутнє, який знову і знову нагадує, як важливо запобігати насильству та берегти мир.

Ще з поза ранку маму й сина розбудили

Вставайте швидко, почули грубий крик

В катів обличчя в злобі покривилось

Сьогодні вас відправлять в кращий світ

Позаду них зосталася домівка

З боків колонну їх хоронять вороги

В руках у кожного заряджена гвинтівка

До Бабиного яру усіх їх повели

Від залпу птиці розлетілись в вирій

Попадали на землю дорослі й дітлахи

Поки що мати разом з своїм сином

В розстріляній черзі зосталися живі

Матусю мамочко, чому нас убивають

Чому мене сюди ти відвела

Тебе я слухаюсь і кашку я вживаю

А ти мене вмирати привела

Маленький хлопчик притуливсь до мами

В очах питання- страху ще нема

Чому дядьки оці в кашкетах з черепами

Його убити хочуть і в яму закопати

Синочка мати тілом затулила

Вона не знала що йому сказати

На небо подивилась й тихо помолилась

Прости їх Господи фашистів цих заклятих

Від залпу птиці розлетілись в вирій

На землю впали дорослі й дітлахи

Хтось прохрипів не люди ви, а звір

Й невинні душі їх переселились у інший світ

Трагічні сторінки історії закликають народи світу до пильності. Адже й сьогодні слушно нагадати відомий афоризм: «Історія – не вчителька, а наглядачка... Вона нічого не навчає, а лише карає за незнання уроків».

Ми повинні пам’ятати:

1. Друга світова війна була великим злочином проти людства і людяності. Вона відрізнялась від попередніх військових конфліктів не тільки своїми масштабами, застосуванням нових видів озброєння, а й тотальним знищенням мирного населення. Ці плани знищення людей, яких гітлерівська ідеологія трактувала як «нелюдей» чи «расово неповноцінних» була визначена керівниками Третього Рейху в додатках до плану «Барбаросса», плану «Ост» та ін.

2. Нацистський окупаційний режим в Києві, трагедія Бабиного Яру, Сирецького і Дарницького концентраційних таборів, інших місць масових злочинів фашистів стали актами масового геноциду мирного населення та військовополонених, виявами расизму, шовінізму, ненависті, які порушували всі існуючі міжнародні правові, релігійні та етичні норми.

3. Сталінська та неосталінська тоталітарні системи в силу своєї ідеологічної і національної упередженості замовчували масштаби київської трагедії 1941-1943 рр., фальсифікували і викривлювали її, і зрештою намагались залишити правду про трагедію Бабиного Яру серед маловідомих сторінок історії.

4. Всім сучасним світовим співтовариством визнана історична роль України, українського народу в Перемозі над нацизмом і мілітаризмом у Другій світовій війні. В цій війні українці воювали у військових формуваннях і в складі військ Антигітлерівської коаліції практично на всіх фронтах, які пролягали в Європі, Африці, Азії. Герої-українці були активними учасниками антифашистського Руху Опору на території окупованої України в лавах радянських партизан, Української Повстанської армії, а також на теренах інших країн: в партизанських з’єднаннях Югославії, Франції, Італії та ін. Участь України в боротьбі з фашизмом та мілітаризмом і велика Перемога над ворогом врятували світ від тисяч (великих і малих) Бабиних Ярів, якими нацисти планували покрити світ на шляху до свого світового панування.

5. І боротьба за Незалежну Соборну українську державу продовжується. Тільки мир, злагода, єдність багатонаціонального українського суспільства, громадянська позиція, патріотизм, збереження величної пам'яті про бойові звитяги та трудові звершення для нащадків – запорука сучасних і майбутніх історичних перемог України .

Ми мусимо навчитися захищати себе, свою Батьківщину, свої цінності й у жодному разі не допустити гуманітарних катастроф, злочинів проти людства й людяності. Ця трагедія повинна стати особистою для кожного з нас, своїм власним болем. Це питання безпеки України, відповідальності за свій народ і своє майбутнє. Дякую за увагу.

ДО ДНЯ ПАМ'ЯТІ ТА ПРИМИРЕННЯ.........

У травневі дні український народ, разом з Європою та світом, вшановував мужність і жертовність тих, хто пройшов палаючими фронтовими дорогами Другої світової війни, на чию долю випали тяжкі роки окупації та пекло нацистських концтаборів, хто в післявоєнні роки відроджував тисячі перетворених на руїни українських міст і сіл.

Внесок українського народу у перемогу над нацизмом неможливо переоцінити: понад 9 мільйонів осіб було забрано з України до радянських Збройних Сил, близько 4 мільйонів з них полягли в запеклих боях, рятуючи світ від нацистського поневолення. З нашою країною пов’язані основні вирішальні події на радянсько-німецькому фронті.

Низько вклоняємося – всім, хто на своїх плечах виніс тягар воєнного та повоєнного лихоліття.

Український народ завжди прагнув миру і добросусідства. Та сьогодні, коли військова агресія на сході країни знову затьмарила наше небо, забираючи життя кращих українських воїнів, ми зі зброєю в руках готові відстоювати свою незалежність та територіальну цілісність. Титанічна битва нашого народу за перемогу триває. Священний обов’язок кожного з нас – бути гідними подвигу батьків і дідів та зробити все для того, щоб на мирній землі виховувати дітей, радіти успіхам у досягненні трудових цілей.

Пам’ятаємо! Перемагаємо!

https://youtu.be/mIefP4OecRg

https://youtu.be/JYZlub9Gi0o

https://youtu.be/O2wqHUQTlt4

https://youtu.be/E6AEjtpBp5g

https://youtu.be/HiFuKKq79QQ

Вшанування жертв голодомору

https://youtu.be/WCE2CPocslM

Минуле століття пронеслося над Україною трьома голодоморами: 1921-1923,1932-1933,1946-1947 років. Пам’яті тих, хто загинув від голодомору 1932-1933 років присвячувалася інформаційна хвилина. Багатостраждальна історія нашого народу. Ми не маємо права забувати її чорних сторінок, адже довгі роки ми говорили пошепки про ті історичні події. І тепер коли маємо власну державу ми повинні говорити про це вголос. Цього вимагає історія. Цього вимагають мільйони жертв голодомору. У нас українців і традиції коли помирає душа прийнято запалювати свічку щоб її душа летіла до світла. А оскільки їм ніхто не запалював свічечку, душі тих, хто помер від голоду 32-33 років і досі залишається неприкаянними.

Учні 6 та 11 класів запалили свічечку пам’яті та пом’янули душі померлих хвилиною мовчання.

Також учні п’ятих- сьомих класів підготували спільний проект- книгу “Колос Правди” на основі свідчень очевидців.

https://youtu.be/baHXUzq3VPM

27 листопада у школі відбувся відкритий урок -практичне заняття у 6 класі на тему: "Наукові заняття, освіта та писемність у Стародавньому Китаї". На основі раніше отриманих знань і опорних умінь у новій навчальній ситуації учні самостійно вирішували проблемно-пізнавальні завдання, публічно представляли результати індивідуальної та колективної творчої діяльності, освоювали складніші способи вивчення історичного минулого. На уроці також формували та розвивали дослідницькі уміння, навички пошуково - дослідницької роботи (виявлення проблем, збір інформації), спостережливість, уміння висувати гіпотези, узагальнювати.