Табір

https://drive.google.com/file/d/1Ki0Dn-TjJDX8QE_H005K4rDpr39EkzH2/view?usp=sharing
Бій під Крутами
https://drive.google.com/file/d/1oM-xfW8KRJxKKl4qkaRg2aACc0RBboKX/view?usp=sharing
Права
https://drive.google.com/file/d/16P_b5sQpSZPMsinEM5kBYuse-beyFb9K/view?usp=sharing

«Герої не вмирають…

Просто йдуть…»

Підготувала:

Терешко Л.Б.

Мета: вшанувати пам'ять героїв Небесної сотні, прищеплювати любов до Батьківщини, виховати патріотичну свідомість, розвивати бажання стати гідними громадянами України.

Оформлення: дошка пам’яті Небесної сотні (Прапор України, надписи «Герої не вмирають», «Сам не знаю, де погину…», список прізвищ героїв з фото), стіл, на столі вишитий рушник, ікона Божої матері, свічка, квіти з чорною стрічкою.

Форма роботи: вечір-реквієм

(Звучить вірш "Пробач мені, мамо, за чорну хустину...")

Ведуча 1. «Минуло чотири роки. Роки важких втрат, болю і випробувань. Минуло чотири роки від подій, які назавжди змінили країну і кожного українця. Подій, які залишили в минулому мирне розмірене життя.

Лютий 2014 року закарбувався в історичній пам’яті нашого народу назавжди. Вся Україна і весь світ стали свідками холодної жорстокості катів і світлого, відчайдушного пориву повстанців. Людей з дерев’яними щитами, які гинули від снайперських куль професійних вбивць. Такою є ціна нашої свободи. Кривава жертва мирних людей принесена на жертовник заради майбутніх поколінь. Небесна сотня – це найсвятіший образ новітньої України. Ми у вічному боргу перед їх найсвітлішою пам’яттю»

Сніжана

Летіли легко, хоч майдан ридав….

Із кров’ю перемішана сльоза….

А батько сина ще не відпускав…

І заплакав Бог, побачивши загін-

Спереду - сотник : молодий, вродливий

І юний хлопчик в касці голубій

І вчитель літній – сивий – сивий….

І рани їхні вже їм не болять…

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло….

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна сотня в вирій полетіла….

Ведуча 2.

Україна – це територія гідності й свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції – наш Майдан 2004 року, який був Святом Свободи, і Революція 2013 року, Революція Гідності. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи.

Ведуча 1. Сьогодні ми зібралися тут, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку, яких було вбито у мирний, цивілізований час ХХІ століття.

Ведуча 2 Коли зі сцени повідомили, що в одного загиблого- четверо дітей, у другого-єдина трирічна донечка залишилася круглою сиротою бо мати померла ще раніше, а третій взагалі ще не встиг пожити, йому лише 17 років. І тут 50 тисячний майдан заплакав так по-дитячому пронизливо,як ніби він теж став цією сиротою,що плаче за втраченими батьками.

Ведуча 1

та раптом люди розступились…до сцени підїхав автобус та швидка з трунами загиблих героїв. На автобусі не було позначок «ритуальна служба». Так… надписи на цьому автобусі були б недоречні….Бо коли молоді, мужні чоловіки,які вчора були поруч, а сьогодні лежать у труні, це ніяк не може бути ритуал….це війна…..

Ведуча 2

А у них були такі мирні професії- як вони могли з такими ботанічними навичками опинитися на лінії вогню?

Як мабуть посміхався снайпер з цих незграб-ще б пак іти в атаку з дерев’яними щитами та палицями-це ж так непрофесійно, хіба ж так вчинить професійний солдат?Фахові вбивці розстріляли їх граючись-стріляли одному в ногу, та вбивали тих, хто рятував пораненого…..

Діана

Пролунало в країні мовчання

Навіть вітер затих на хвилину

Відбулося останнє прощання

Зі словами «герої не гинуть»

Засвілити свічки в кожнім домі

І дивилися тихо на небо-

Так летіли у даль невідому

Всі герої,що вмерли за тебе….

Я почула,як плаче держава,

Що синів її в землю ховають

Ви не вмерли у вас вічність і слава,

Бо герої як ви не вмирають…

Відеоролик –небесна сотня

Ведучий 1: Під вечір 21 листопада, незадовго після оприлюднення рішення уряду «Про призупинення процесу підготування підписання Угоди асоціації України з ЄС», люди стали самоорганізовуватися через соціальні мережі. Перша акція розпочалася у Києві на Майдані Незалежності близько 22:00. Під кінець доби учасників мітингу нараховувалось близько 1500 осіб. На Майдан прийшли журналісти, громадські активісти, опозиційні політичні лідери. Стали з'являтися міліція та посилені загони Беркуту. Частина активістів пішла під Адміністрацію Президента України, після чого повернулась на Майдан Незалежності. Люди вирішили лишатися на ніч. Цього дня суд прийняв рішення заборонити встановлення наметів, кіосків, навісів під час проведення акцій на Майдані Незалежності, вулиці Хрещатик та Європейській площі до 7 січня 2014 року. Цього дня з'явилась інформація про те, що небайдужі люди вийшли на «євромайдани» також у Донецьку, Івано-Франківську, Луцьку, Харкові, Хмельницькому та Ужгороді.

Ведучий 2: Люди вийшли на мирну акцію протесту проти рішення уряду. Вони не планували ніяких збройних сутичок. Вони просто відстоювали свої права. У ніч проти 30 листопада українська влада силами «Беркуту» влаштувала силовий розгін Євромайдану в Києві. Внаслідок розгону було травмовано десятки протестувальників. Частина людей, що втікала від Беркуту, заховалась у Михайлівському золотоверхому монастирі на Михайлівській площі.

Розгін Євромайдану Київ 30.11.2013 Kyiv ARD German TV коли розказує в процесі

Ведуча 1

І тоді вже люди вийшли в великій кількості на Майдан по всій Україні не просто відстоювати право на Євроінтеграцію, а право на життя в країні, де поважають честь і гідність кожного громадянина, де немає насильства, де кожна людина має захищені права.

Олеся

Присвячується «Небесній сотні»

Прийшла весна

Набухли на деревах бруньки

Фіалки в парку зацвіли

А ти, синочку, пташечка рідненька

Лежиш в сирій землі.

Казав мені «Я їду в Київ,

мамо На мирну акцію,

Там волю в Україні будуть захищать!»

А я тебе благословила, сину

Хіба ж я знала, що там будуть убивать.

І ти пішов в Небесну Сотню, сину

А хто ж мені на старість буде помагать.

А хто ж мене онуками потішить,

А й , синочку, кровиночка рідненька

А як же мені дальше отак жить?

Прийшла весна, принесла Україні волю

Фіалки на могилах зацвіли

А ви, синочки відстояли волю

І за любов до України полягли.

Герої не вмирають!

Слава Україні! Героям слава! (всі разом)_

Ведучий 2: Протести закінчилися летальними наслідками на Майдані. Серед Героїв Небесної сотні — шестеро наших земляків: Олександр Капінос, Устим Голоднюк, Назар Войтович, Василь Мойсей, Ігор Костенко і Тарас Слободян.

Вічна пам’ять Героям… Пам’ятаймо їхній подвиг!

Оля

Олександр Капінос народився 10 березня 1984 року в селі Дунаїв Кременецького району. Був активістом ВО «Свобода». У 2012 році витримав 12 днів без їжі на знак протесту проти мовного закону.

— На майдан Сашко їздив періодично кілька разів. Під час сутичок на Грушевського 18 лютого в нього влучили гранатою, — каже його друг Михайло Згар. — Йому пробили артерію. Сашка госпіталізували, але в лікарні він помер.

Настя

Устим Голоднюк – 19-річний юнак зі Збаража був вбитий пострілом снайпера у голову на вул. Інститутській 20 лютого. Хлопець якраз разом з товаришами повертався, щоб забрати поранених.

Снайперська куля наскрізь прошила ООНівську блакитну каску хлопця. В його честь відкрили меморіальну дошку на фасаді рідної школи відкрили музей, куди передали його особисті речі. Міська рада присвоїла Устиму звання почесного жителя міста Бережани (посмертно).

Іра

Назар Войтович – наймолодший Герой Небесної сотні. Загинув на Майдані 20 лютого. 17-річний юнак приїхав на Майдан зранку «кривавого четверга» і пробув лише годину, загинувши від кулі снайпера.

Хлопець був студентом третього курсу тернопільського кооперативного коледжу. Нещодавно в рідній школі Героя відкрили музей Героя Небесної сотні, де зберігаються речі, які були з ним на Майдані.

Олена

Василь Мойсей народився 22 березня 1992 року. Приїхав на Майдан у Київ разом зі своїми побратимами в ніч з 18 на 19 лютого. Вранці 20 лютого на Інститутській вулиці у нього влучив снайпер. Хлопця не врятувало те, що він був у цивільному бронежилеті. Куля пошкодила важливі кровоносні судини. Помер хлопець у 17-й лікарні Києва від вогнепального поранення у грудну клітину.

Василь Мойсей – родом з села Зубрець, Бучацького району. Його поховали у Луцьку, де він жив і навчався останні роки. Міська рада присвоїла Василю звання почесного жителя міста Луцьк (посмертно).

Яна

Ігор Костенко, 22-річний активіст Майдану був студентом-географом, спортивним журналістом і редактором української Вікіпедії. Був убитий 20 лютого в районі Жовтневого палацу. За словами його друга Володимира, який переносив тіло Ігоря, його ноги були побиті «так що їх можна було зав’язати на вузол».

Хлопець – родом з села Зубрець Бучацького району. Ігоря Костенко було посмертно визнано кращим вікіпедистом та освітянином року

Влад

Тарас Слободян народився 10 грудня 1982 року. Проживав в місті Тернопіль. Точної дати смерті активіста не встановлено. Хлопець перебував на Майдані у Києві, проте, потім безслідно зник (з грудня місяця місце перебування було невідоме). Його закатоване тіло знайшли аж у березні на Сумщині в лісі.

Ведучий 1: На деякий час після цих кривавих подій оголосили перемир’я. На ранок 01 лютого було заплановано «Мирний наступ» — багатотисячну ходу учасників Євромайдану до Верховної Ради України, де мала відкритися чергова сесія, на якій планувався розгляд питань щодо змін до Конституції України щодо обмеження повноважень Президента. Близько 8.30 ранку мітингарі почали збиратися на майдані Незалежності, звідки десятитисячною колоною рушили до будинку Верховної Ради на вулиці Грушевського, з метою донесення вимог щодо повернення до Конституції зразка 2004 року та покарання винних у знущаннях з активістів Євромайдану.

Відео "Чорний четвер" у Києві 20 лютого

Ведучий 2: Проте на противагу «Мирному наступу» майданівців влада використала силу та зброю. Загинуло близько 20 осіб. Найстрашнішими і найважчими стали події 20 лютого в «Чорний четвер». Мітинг під Радою перейшов в запеклі сутички між протестувальниками і міліцією. 20 лютого людей, які вийшли на мирний протест, щоб висловити свою громадську позицію, почали без розбору обстрілювати снайпери. Силовики розстрілювали активістів бойовими набоями. Цілились в голову та шию.

Ведучий 1: Того дня загинула найбільша кількість людей. Їх назвали «Небесною сотнею»

Аліна

… Ти бачив як Ангели в Небо летіли?

Так-так, саме в Небо, а не навпаки…

Від пострілів влади отак відлітали

До Бога назавжди вкраїнські сини.

Їх кров залишилась не там на Майдані,

А на руках всіх провладних катів,

А сльози батьків потечуть ніби ріки

На всі покоління до «сьомих колін».

Сьогодні не в силі і сильні змовчати

Бо кожного серце від болю кричить

Коли на Майдані відспівують СОТНЮ

Що в вічність у славі до Бога летить.

Матусі гордіться своїми синами –

Бо душу і тіло зложили своє

За волю народу, що їх не забуде

Бо слава козацького роду живе!

Не плачте бабусі, що внуки завчасно

Піднялись до Бога раніше від вас,

Бо тільки Всевишньому знати дорогу

Й коли і для кого настав уже час.

Вони ж бо пішли у НЕБЕСНУЮ СОТНЮ

Отак, з висоти, вберігатимуть нас,

Щоб вже не змогли вороги підступити

А для України настав слушний час.

Одна у них ненька - одна Україна,

Пробачте, для неї віддали життя!

А Вам вона нині вклоняється щиро

За їх виховання й безсмертні серця!

Дякуємо Героям Небесної сотні ВСІМ, ВСІМ, ВСІМ! ЗА ТЕ ЩО НЕ пошкодували ЖИТТЯ ЗАРАДИ НАС З ВАМИ! ЗАРАДИ НАШОГО МАЙБУТНЬОГО! СПАСИБІ ВСІМ, хто відстояв МАЙДАН, ЗА ЯСКРАВИЙ ПРИКЛАД мужності, сили духу, ЧЕСНОСТІ І ПАТРІОТИЗм

Відеоролик Пономарьова заспіваймо пісню за Україну

Юля

Ми дякуєм вам, хлопці, за життя,

Ми дякуєм вам, хлопці, за свободу.

Пробачте нас. Пішли ви в небуття,

Та більше не повернетесь додому…

Ви йшли за нас, ви йшли на вірну смерть,

Ви не боялися нікого і нічого.

Ви захищали своїх мам, жінок, дітей,

Ви знали що ви робите й для чого.

Хто міг подумати, що трапиться таке,

Хто міг подумати, що в мирную годину

підуть батьки ховать своїх дітей,

Які стояли на Майдані за Вкраїну.

Небесну сотню прошу вшанувати,

Небесній сотні дякувать до скону.

Це те найменше, що ми можемо віддати,

Щоб ви відчули, як склоняємось до долу.

Вас пам’ятати будемо завжди,

Із вами будемо боротись за країну.

За ту країну, де нема брехні й війни,

За нашу й вашу мирну Україну…

А зараз просимо Вас вшанувати Героїв Небесної Сотні хвилиною мовчання.

Плине кача

Вшанування Героїв Небесної Сотні учнями Великоберезовицької ЗОШ

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ГРА "НАЙРОЗУМНІШИЙ"

Терешко Л.Б.

Мета: активізувати пізнавальну діяльність учнів, вчитися застосовувати набуті знання в нестандартній ситуації, брати участь в обговоренні історичних питань, підвищувати в учнів інтерес до предмету, навчальної діяльності, розвивати здоровий дух суперництва та співробітництва, берегти пам'ять народу про історичне минуле.

Учасники: команди 9-б класу

Хід турніру

1. Відкриття турніру.

Дорогі діти! В цьому навчальному році ми з вами продовжуємо вивчати Нову історію. Вивчаючи теми, виконуючи завдання, оглядаючи життя і діяльність видатних історичних діячів, ми разом з вами брали участь у Великій Французькій Революції, здійснили переворот 18 брюмера разом із Наполеоном Бонапартом, були присутні на його коронації в імператори,дізналися про таємне Кирило-Мефодіївське товариство.

Сьогодні ми зібралися, щоб помірятися силами в знанні 2-го періоду Нової історії на історичній грі.

Щасти вам!

«Рекламний плакат».

Ми сьогодні часто бачимо рекламу по телебаченю, в газетах, на вулицях міста. Слово «реклама» походить від латинського голосно кричати і означає оголошення, яким намагаються привернути увагу до певних людей, товарів, подій. Ваше завдання показати рекламу тієї країни яку ви представляєте. Текстовий та ілюстративний матеріал повинен інформувати про видатні історичні пам’ятки, які там знаходяться,цікаві події із історії країни.

Максимальний бал-10 (5 за рекламний плакат, 5 за захист).

I ТУР «Розминка» 15 балів

1. Скільки битв виграв Наполеон?

2. Республіка - це...

3. Автор «Історії Русів»?

4. Перелічіть представників Кирило –Мефодіївського братства?

5. Коли відбулася битва під Бородіно?

6. Котру битву називають найкривавішою та найжорстокішою в історії наполеонівських воєн?

7. Перша антифранцузька коаліція ? 1792-1797 р

8. Штурм Бастилії?

9. Лідери Монтаньярів ? Дантон, Робесп’єр

10. Санкюлоти?

11. Хто видав «декрет про підозрілих»? Якобінці

12. Роки існування Кирило-Мефодіївського братства?

13. Кому належить «Енеїда»?

14. Програмний документ «Кирило-Мефодіївського братства»?

II ТУР (5 балів) «Візитівка».

Учні отримують прізвища історичних осіб. Їх завдання прикріпити прізвища до тієї країни звідки походить історична особа. По 1 балу за правильно прикріплене прізвище:

1. Наполеон Бонапарт

2. Дені Дідро

3. Марат

4. Жанна Д’арк

5. Виговський

6. Королева Єлизавета

7. Петро 1

8. Мазепа

9. Генріх 2 Плантагенет

10. Адмірал Нельсон

III ТУР «Історична галерея» ( презентація)

IV ТУР «Склади термін»

Нація

Санкюлоти

Жирондисти

Бонапартизм

Республіка

Національне відродження

Термідоріанці

Фельяни

Якобінці

конкордат

диктатура

порто-франко

реставрація

контрибуція

імперія

консул

масони

декабристи

чумацтво

кріпацтво

V ТУР (8 балів) «Калейдоскоп імен»

1.Просвітник. Противник абсолютизму, виступав за конституційну монархію та розподіл влади на законодавчу (парламент), виконавчу (король та міністри) і судову (незалежна від парламенту і короля). Основними принципами демократії вважав: свобода слова, преси, зборів, віротерпимість, рівність усіх перед законом. Виступав за відділення церкви від держави. Противник революції — прибічник компромісу між буржуазією та дворянством (Монтеск’є)

2. Організатор видання «Енциклопедії». Противник абсолютизму, виступав за обмежену монархію. Недоторканність приватної власності, «економічна свобода», віротерпимість та майнова рівність. Критикував як церкву, так і релігію, але визнавав Бога. Добрі закони та розумне правління мають створювати справедливий суспільний лад.(Дідро)

3. До початку революції працював адвокатом у королівському суді, де здобув популярність своїм ораторським талантом. У роки революції він став якобінцем, був помічником прокурора Комуни Парижа, одним з організаторів якобінського терору. Проте масштаби терору злякали його, який у 1793 р. виступив за його припинення. Радикальні якобінці, очолювані М. Робесп’єром, оголосили його за це зрадником. Жорж Жак Дантон

4. Був адвокатом. Свою політичну діяльність він розпочав депутатом Генеральних штатів від третього стану. Слухаючи його палкі заклики до встановлення народовладдя, політичний уряд Оноре де Мірабо сказав: «Цей піде далеко, оскільки вірить усьому, що каже». Був першим за кількістю голосів депутатом від Парижа, обраним до Конвенту, де став одним із лідерів монтаньярів. Народ захоплювався його чесністю та називав Непідкупним. Однак прагнення побороти тиранію робило його надзвичайно жорстоким до тих, кого він вважав перешкодою на цьому шляху. М. Робесп’єра

5. Народився 15 серпня 1769 в Аяччо на острові Корсика, який довгий час перебував під управлінням Генуезької республіки. Професійну військову службу розпочав у 1785 році в чині молодшого лейтенанта артилерії; висунувся в період Великої французької революції, досягнувши чину бригадного генерала (після взяття Тулона 18 грудня 1793 року). При Директорії домігся чину дивізійного генерала і посади командувача військовими силами тилу (після розгрому заколоту 13 вандемьера 1795), а потім посади командуючого Італійською армією (призначено 2 березня 1796 року). У 1798-1799 роках очолював військову експедицію в Єгипет. У листопаді 1799 року здійснив державний переворот (18 брюмера), в результаті якого став першим консулом, фактично зосередивши тим самим в своїх руках всю повноту влади. Встановив диктаторський режим.

6. Один з лідерів повстання декабристів. Автор програмного документа Північного товариства Декабристів – Конституція. Підполковник Чернігівського полку. Керівник повстання Чернігівського полку. Нащадок (по лінії матері батька) Данила Петровича Апостола, українського гетьмана (1727—1734 роки).

7. Його називали українським Робін Гудом. Народився 27 лютого (10 березня) 1787 в селі Головчинці Літинського повіту Подільської губернії. в селянській родині. У віці 17 років був відданий поміщиком на 25-річну службу в царську армію. У 1813 дезертирував з 4-го уланського полку, який розміщався в Кам’янці-Подільському та повернувся в рідні місця. Незабаром був спійманий і засуджений до 500 ударів батогом, після чого його скерували до кримського штрафного батальйону. На шляху до Криму втік з-під варти. У 1814 році очолив повстання селян проти російської адміністрації і дворянства, що розгорнулося в Літинському, Летичівському і Ольгопільському повітах. У 1817 році був схоплений жандармами і засуджений до смертної кари. В останній момент кара була замінена на 25 ударів батогом і 10 роками каторги в Сибіру. Однак під час етапування втік із В’ятської етапної в’язниці. Повернувшись на Поділля, продовжував боротьбу, доки його знову не схопили під час облави. Скориставшись знанням російської мови й відповідними документами, під час слідства видав себе за солдата з Костроми. Після того, як його запроторили у Кам’янець-Подільську фортецю, Кармалюк разом з іншими в’язнями здійснив свою четверту втечу. При спробі до втечі був поранений, потім схоплений і прикутий до кам’яного стовпа у вежі Юлія II . Взимку 1824 року його покарали 101 ударом батога, затаврували розпеченим залізом і знову відправили етапом у Сибір. Незабаром він знову втік, але був схоплений і запроторений у набагато гірші умови Протягом 23 років боротьби повстанські загони його здійснили понад тисячу нападів на поміщицькі садиби. Захоплені у поміщиків гроші та цінності роздавали селянським біднякам. У повстанському русі брали участь не тільки українці, а й поляки та євреї. Жоден з них на допитах і очних ставках не зрадив , за що деякі з них були страчені, а інші вислані в Сибір. Для боротьби з повсталими російський уряд у листопаді 1833 р. створив т. зв. Галузинецьку комісію. У 10 (22) жовтня 1835 року був убитий із засідки шляхтичем Рутковським; за переказами — не кулею, а срібним гудзиком.

8. У 1845 — 46 рр. разом з М. Гулаком і В. Білозерським заснував Кирило-Мефодіївське братство, де брав активну участь у складанні програмних документів — «Книг буття українського народу», «Статуту Слов'янського товариства св. Кирила і Мефодія», відозв «До братів-українців», «До братів-росіян», «До братів-поляків»; автор записки про об'єднання слов'янських народів.

VI ТУР - Дешифрувальники

Завдання.

1) Користуючись шифротаблицею, розшифруйте криптонім.

2) Поясніть розшифроване поняття.

VII ТУР «Дерево дат»

На дошці розвішано «плоди» із різними історичними датами. Учасники по черзі підходять до «дерева» і «зривають» для себе питання. За кожну правильну відповідь команда отримує один бал.

Запитання

1. Монархія-це

2. Промисловий переворот –це

3. Який король сказав: «Держава – ця я!»? (Людовік ХІV)

4. «Жодне суспільство не здатне існувати без моралі. Немає доброї моралі без релігії, значить, тільки релігія може дати державі тверду міцну опору. Суспільство без релігії — все одно, що корабель без компаса».

5. "Моя справжня слава - не втому, що я виграв 40 боїв: одне Ватерлоо закреслив їх усі. Те, що буде жити вічно, - це мій громадянський кодекс!"

6. Контрибуція-це

7. Реставрація-це

8. Нація- це

9. Термідоріанський переворот ? 27 липня 1794 р

10. Лідерами монтаньярів стали? Дантон, Робесп’єр

VIII ТУР капітанів . Фінал.

Зелений- загальні

1. Запорізьку Січ було знищено…….

2. Північна війна відбувалася ?

3. Як називали козаків , що перебували на службі в польського уряду ?

4. Перша битва національно – визвольної війни .

5. Столиця Української держави за Б. Хмельницького.

6. Як називався козацький човен?

7. Назвіть гетьманів козацького війська.

8. Що означає слово «козак»?

9. Острів на Дніпрі, де розміщувалась Запорізька Січ?

10. Зачіска запорожця?

Чорний – Україна

11. Коли заборонена російською владою діяльність масонів на території України?

12. Які території – губернії входили до Правобережжя? Киї,вол, поділ.

13. Першою українською політичною організацією було….

14. Модернізація - це

15. Порто-франко – це….

16. Хто написав «Повість про український народ»?

17. Де виникла масонська ложа «Любов до істини»? Полтава

18. Малоросійське таємне товариство очолив? Лукашевич

19. Хто такий Устим Кармелюк?

20. Назвіть роки польського національно-визвольного повстання на території України.

Синій – Франція – період Великої Французької Революції

21. Напередодні революції королем Франції був: Людовік XІVст., Людовік XV ст., Людовік XVI ст..?

22. Генеральні штати розпочали роботу ( вкажіть дату)?

23. Хто такі фельяни?

24.Вкажіть країни антифранцузкої коаліції в 1792 р. ?

25. Якобінці – це … ( прдовжіть речення)?

26.До влади якобінці прийшли … ( вкажіть дату)?

27. Лідером якобінців був… ( Дантон , Еберт, Мірабо, Робесп”єр )?

28.Очолював Директорію…: Барас, Бабеф, Бонопарт?

29. Директорію було розігнано…( вкажіть дату)?

30. Назвати кодекси Напалеона ?

Вишневий – Франція За Наполеона Бонапарта

31. Третя анти французька коаліція оформилась (вкажіть рік)?

32. Франко-англійський флот був знищений англійцями у ( вкажіть дату)?

33. У битві при Трафальгарі англійським флотом командував…(вкажіть прізвище)?

34.Коли Наполеона проголошено довічним консулом?

35. За Конституцією 1799 р. Наполеон проголошувався консулом на який термін?

36.Тільзітський мир було підписано …(вкажіть дату), між…(вкажіть країну)

37. 1812 р., яка подія відбулася?

38.« Битва народів» відбулася (дата)… біля…(місце)?

39.Найкривавіша битва,що не принесла нікому успіху?

Підраховування балів. Визначення команди - переможця

Тиждень історії

« У глиб віків, до колеса історії »

Терешко Л.Б.

Мета:навчити краще розрізняти історичні періоди, в ігровій формі виявити, як учні знають діяльність найвидатніших представників історії;розвивати вміння самостійно здобувати знання;виховувати любов до пізнання нового, до історії України та інших держав.

Ведучий. Добрий день, дорогі гості! Сьогодні ми зібралися в цьому залі, щоб ушанувати найпрекраснішу з наук – стародавню і вічно молоду історію. І в цей чудовий день до нас на свято прибула головна покровителька історії, богиня історії – Кліо.

Входить Кліо

Кліо. Із глибини віків, із краси далекої мене прикликали сюди……-молодці.

За це я таємниці вам відкрию, і про героїв різних розкажу.

Мене всі мають знати-і дорослі, і діти.

Мені всі мають шанувати,бо старше всіх на цьому світі я.

Ведучий. О, Кліо! Дозволь відкрити тиждень історії.

Кліо. І це чудово. Я дуже рада, що ви любите історію і зібралися, щоб вшанувати її. Адже це – найдавніша з наук. Вона виховує в нас кращі людські якості – сміливість, рішучість, доброту, почуття прекрасного і розвиває інтелект. Не даремно «батько» історії Геродот говорив: «Історія – учителька життя».

Ведучий. Це правда. Історія нас вчить думати і бути гарними людьми.О, Кліо, скажи, чим же сьогодні ти нас здивуєш? Яку цікаву історію розкажеш?

Кліо. Я думаю, ми сьогодні познайомимся із історичними героями різних епох…..

Виходять:

Аль Капоне

Роксолана

Клеопатра

Єлизавета 1

Гітлер

Зевс

Жанна Д’Арк

Оскар Шиндлер

Маргарет Тетчер

Княгиня Ольга

Аль Капоне. Мене звати Альфонс Капоне та я борюся,щоб мене називали Аль Капоне. З кримінальним бізнесом мені допоміг зв’язатися мій дядя Тоніо,який зробив мене своїм наслідником. Та ці жалюгідні бізнесмени та федеральний уряд засудив мене за ухиляння від сплати податку.Я здійснив більше сотні найзухвалішого вбивства в кримінальному світі, а вони посадили мене за якусь несплату податків.11 років Алькатраси змінили моє життя і скоро в мене стався інсульт після якого я ледве не помер.

Клеопатра. Я – Клеопатра! Правила Єгиптом 21 рік разом з моїми братами. Була у шлюбі з римським полководцем Марком Антонієм. Я була останнім правителем незалежного Стародавнього Єгипту. Від Цезаря мала сина, від Антонія двох синів і доньку. Про мене вже за життя створювали легенди, я – цариця, безсумнівно, найзнаменитіша з усіх жінок античності. З моїм профілем друкували монети. У мене хвилясте волосся, великі очі, виступаюче підборіддя і ніс з горбинкою. Багато істориків давнини говорили, що я відрізнялася потужною чарівністю, і до того ж, мала чарівний голос і блискучий, гострий розум. Саме так писав про мене Плутарх, стародавній історик. Читайте. Любіть історію Стародавнього Єгипту і ви дізнаєтесь про мене ще багато цікавого.

Зевс – Я цар богів і людей. У мене з моєю дружиною Герою багато дітей: близнюки Аполлон та Артеміда, Афіна, Гермес,Арес , Гефест. Я найсильніший із богів, я – громовержець.Бурі і грози, вітри і дощі, блискавки і грім-усе це відбувається із моєї волі. Горе тому,хто порушить порядок, встановлений мною на землі. Змахну правою рукою і уражу клятвопорушника полум’яною блискавкою.

Жанна д’Арк. Я легендарна Жанна д’Арк із Франції. Мені явилося видіння від Бога, у яких він доручив врятувати Королівство Франції від англійського панування. Тому я очолила французькі війська, і спочатку принесла французам чимало успіхів та особисту славу собі. У травні 1429 року я звільнила місто Орлеан, за що мене охрестили Орлеанською дівою…

«Це було схоже на чудо! — захоплювалися мною сучасники. — Орлеанська діва немов заздалегідь знала хід бою»…

Про мене багато чого розповідають. Все почалося як я потрапила в гості до фей. Біля села, де я жила, розкинувся ліс Шеню, де на березі Порічкового струмка, росло дерево фей. Я любила гуляти в цих місцях. І одного разу, біля старого бука переді мною відкрилися двері в чарівну країну. Я побувала у гостях у самої королеви фей , а вона напророчила мені велике майбутнє. Говорячи сучасною мовою, я мала дар ясно бачення. Одного разу моє військо готувалося до бойової вилазки. Перед цим у парафіяльній церкві Сен-Жак ішла служба. Раптом мені стало зле, я побачила як мої люди готують проти мене змову, тому сказала соратникам: «Мене продали і зрадили… Я знаю людей, які зробили це. Я нічим більше не зможу допомогти вам, тому що незабаром буду віддана в руки смерті». 30 травня 1431 року я була спалена на вогнищі в Руані «за єресь, відьомство і носіння чоловічого одягу».

Роксолана. Я славнозвісна Роксолана. Мої справжнє ім’я Настя Лісовська. П'ятнадцятирічною мене забрали з України під час турецько-татарської навали,згодом я потрапила в турецький полон в гарем до самого султана. Я маленькою часто чула батькові історії Турецькі невільницькі ринки і з жахом згадувала, як одного разу зовсім малою я мало не потрапила в руки до турків. Першого разу я уникнула полону. Саме тому батьки мене назвали Настею (двічі народженою). Вдруге - не вдалося. Проте мені вдалося заволодіти серцем і розумом одного з наймогутніших султанів Туреччини - Сулеймана і довгі роки правити Османською імперією разом із ним.

У Туреччині пізніше мене називали - "жорстока Хюррем". Говорили, що я ладна душу Дияволу продати, щоб досягти влади і захистити своїх дітей.

Оскар Шиндлер. Я людина, яка врятувала життя 1200 –там євреїм,і заслужила звання "Праведник народів світу". А заголом я був підприємцем у роки другої світової війни, у мене була свояя фабрика по виготовленню посуду, названа на честь дружини – Емалія. Про мене ходить багато чуток: що я п’яниця, гультяй, хабарник. Я з цим змирився та от дехто ставить під сумнів,що я дійсно дбав про своїх робітників – євреїв.Говорять . що я перепродував продукцію фабрики на чорному ринку вшестеро дорожче, в той час як мої робітники непритомніли від голоду. Ось це по –справжньому дошкуляє. Я бачучи страшну картину того часу і живучи в ній ніколи б собі не дозволив наживатися на чужій біді. Робітники «Емалії» їли краще чим будь-хто з інших заводів, спали у кращих бараках, ніколи не отримували тілесних покарань.

Я помер 9 жовтня 1974 року та похований у Єрусалимі на горі Сіон. Я — єдиний член нацистської партії, хто удостоївся такої честі

Гітлер. Хайль. Я фюрер Нацистської Німеччини,один із ідеологів націонал-соціалізму. В дитинстві я ненавидів ходити до школи. Але любив лише одного вчителя, який мені був до вподоби – Доктора Потча, через те, що познайомив мене з героїчним минулим моєї держави - Німеччини та прищепив ненависть до Габсбургів. Я хотів створити свій світ, де би проживали лише люди вищої арійської раси. Тому я реалізовував жорстоку расову політику, внаслідок якої погубив мільйони життів людей . Я страшенно ненавидів євреїв, тому що лікар-єврей, не зміг вилікувати мою матір і вона померла. Я написав і видав свою книгу «Майн Кампф» («Моя боротьба»), в якому виклав всі свої роздуми щодо ситуації, що склалася, позначив свою позицію за расовими питань (перевага арійської раси), оголосив війну євреям і комуністам, а також заявив про те, що саме Німеччина повинна стати панівною державою в світі. Саме я був ініціатором другої світової віни,яка стала найбільшим збройним конфліктом в історії людства, оскільки жодна війна до цього часу не велася з таким розмахом та жорстокістю. Та , на жаль, ми її програли.

Єлизавета 1. А я королева Англії та Ірландії з 1558 та 1603роки, відома також як королева-дівиця, Глоріана та Добра королева Бесс. За час мого правління, особливо завдяки перемозі над Іспанською Армадою, Англія перетворилася з другорядної держави у володаря морських просторів. Тому мене вважають національною героїнею Англії.

За мене в Англії бурхливо розвивались мистецтво та науки, і країна вже була загальновизнаним світовим лідером в усіх аспектах міждержавних стосунків, що дало можливість увійти в історію в якості одної із найвеличніших англійських монархів. Період мого правління часто відомий як "Єлизаветинська епоха", увійшов в історію як золота доба державності і мистецтва, передусім завдяки творчості Вільяма Шекспіра і Крістофера Марлоу.

Княгиня Ольга.

Я Легендарна княгиня Ольга. Перша жінка-правителька на Русі. Мати великого Святослава. Дружина князя Ігоря, якого по-звірячому вбили древляни (прив'язавши до верхівок дерев, його розірвали надвоє). Та я їм цього не простила, помстилася …..повністю спаливши їх місто Іскоростень. Під час візиту Візантійського імператора прийняла християнську віру і саме цим сильно піднесла авторитет свій і своєї держави в очах Візантії та християнських володарів Західної Європи.

Кліо. Ходінням по століттях нам продовжувати часто. Нам знання історії тут лише у допомогу. Скажу я друзі вам одне, вибачте якщо повторюсь історію вивчайте, інакше я ображусь…розізлюсь.

Хотіли захід з користю для вас провести

Всі друзі постарались

Ви не судіть нас строго.

А під кінець ми крикнемо

«Браво»

Давайте разом.

Історії великій – слава!

історії – ура, ура, ура!

«Гірчить чорнобиль крізь роки»

2018

Мета: розширити знання учнів про трагедію віку – вибух на ЧАЕС; розвивати в учнів потребу будувати, створювати, відроджувати заради України; виховувати почуття сприймання чужого болю як свого, загальнонародного горя – як особистого, почуття любові до людини, до землі, до держави; виховувати почуття поваги і пам’яті до трагічних сторінок України.

Обладнання: проектор, комп’ютер, живі квіти; декорації

Хід заходу:

Дзвони

Ведуча Іра. Лунає дзвін. Тривогою та болем наповнені наші серця. Болем за нашу землю, яку зрошують смертоносні кислотні дощі, за отруєні хмічними відходами ріки, за небо з озоновими дірами, за вирубані ліси. Тривогою — за майбутнє життя.
Ведуча Олеся:

26 квітня 1986 року почався відлік Чорнобильської катастрофи. Вона вразила весь світ, приголомшила людей страшним розмахом незвіданої біди, трагічні наслідки якої відчуватиме ще не одне покоління. Багато часу минуло вже з часу вибуху на Чорнобильської АЕС, події, що стала за визначенням ООН, «найбільшою ядерною катастрофою в історії людства». Чотири букви – ЧАЕС – стали символом трагедії, яка доторкнулася до мільйонів людей, накрила їх крилом безжалісної радіації.

Ця біда назавжди залишиться у пам’яті людей, як застереження того, що науково-технічний прогрес може приносити і гіркі плоди. Людство ще не знало техногенно-екологічної катастрофи таких масштабів.

Ведуча Іра: Ту мирну весняну українську ніч на берегах Прип’яті люди ніколи не забудуть. Вона була, як зараз усім здається, найтихішою і найтеплішою. І не сповіщала про біду. Навпаки, всім жителям містечка атомників ще звечора, під вихідний, жадалося отримати від природи хорошу погоду. Проте в ту саму ніч з 25 на 26 квітня відлік часу став уже не мирним, а бойовим і аварійним. Відлік пішов на хвилини і секунди. О першій годині 23 хвилини 40 секунд, коли всі спали безтурботним сном, над 4-м реактором Чорнобильської атомної станції несподівано велетенське полум’я розірвало нічну темряву.

Мирна та щаслива весна, перестала існувати для українського народу.

Учень 1. Аліна Софіюк

26 квітня!!!

В ніч із забуття

йде страшне створіння—атомне дитя.

Суть його безкровна і зіниць нема.

І уста безмовні, і душа німа.

Вирвавшись на волю з мороку ночей,

Вже калічить долі і батьків й дітей.

І вселяє муки, муки неземні.

Присипляє мозок посвистом глухим,

Стронцієву дозу сипле наче дим..

Фільм про Чорнобиль.

Учень 2. ОЛЕНА

26 квітня!!!

Люди не простіть!!!

Атомне століття раною горить.

Кличе кожне серце стати з злом на боротьбу,

Щоб зустріли внуки вранішню зорю!!!

Біда відгукнулась болем у серцях мільйонів людей. Наша країна вперше відчула на собі таку грізну силу, як ядерна енергія, що вийшла з-під контролю.

Ведуча Олеся: Щоб оцінити масштаби радіоактивного виділення, нагадаємо, що атомна бомба, скинута на Хіросіму, важила 4,5 тонни. Реактор 4-го енергоблоку Чорнобильської АЕС викинув в атмосферу 50 тонн випаруваного палива (тобто 10 хіросимських бомб, а на додаток 70 тонн палива і близько 700 тонн радіоактивного реакторного графіту, що осів в районі аварії).

1.Інсценівка вірша В. Бурім «Чорнобиль-трава»

Входять дитина та учень. Звучить тужлива музика Liza Gerrard and Hans Zimmer „Sorrow”.

Дитина Діана: Намалюй, мені будь-ласка, радість і красу.

Сніжана: І малюю я веселку, квітку і росу,

З посмішкою на обличчі дівчину в вінку

І хлопчину, що кружляє з нею у танку.

Дитина Діана. Намалюй мені розлуку, смуток і журбу.

Сніжана: Я малюю лист осінній, схилену вербу, що спустила свої віти голі до землі. І ключами в синім небі ринуть журавлі.

Дитина Діана: Намалюй мені ще ніжність.

Сніжана: Тема не проста.

І малюю я рожеві мамині вуста,

І метелика, і сонце, й квітку лугову,

І зелену шовковисту молоду траву.

Дитина Діана: Намалюй мені, будь-ласка, намалюй біду.

Сніжана: Як її намалювати? Спосіб не знайду.

Чи поранену пташину, може, ледь живу?

А рука сама малює чорнобиль-траву...

Дитина Діана: Нащо ти траву малюєш? Це біда така?

Сніжана: Цю траву зовуть «чорнобиль»,

ця трава гірка. В ній отрута, смерть, і сльози,

і брудна вода. В ній хвороби, сум, неспокій.

Це страшна біда!

Дитина Діана: Краще намалюй щось гарне.

Намалюй життя. А гірку траву чорнобиль

Викинь на сміття.

Сніжана: Так, дитино, намалюю я життя тобі.

І надії намалюю, й мрії голубі.

Намалюю синє небо, чисте джерело.

Намалюю я лелеку, поле і село.

Намалюю, віру, розу, доброту й любов.

Та гірка трава чорнобиль проростає знов

Ведуча Іра: Найпершим, у кого зупинилося на мить вибуху серце, був старший оператор Валерій Ходемчук. За ним незабаром помер на посту його друг Володимир Шашенок, який заступив тієї ночі на зміну. Його, опаленого і опроміненого винесли на руках пожежники і лікарі, він лише встиг простогнати: «Там… Валера…» і втратив свідомість. Більше вона до нього не повернулась. Тіло його вивезли із зони і поховали на першому сільському кладовищі. Валерія так і не знайшли. Четвертий блок став для нього і могилою, і пам’яттю. Можливо, на тій бетонній стіні колись напишуть, що не реактор там похований, а він, Валерій Ходемчук.

Учень Аліна

Не залишили пости,

Мужньо стояли у черзі.

Пам’ятник їм вознести

Треба у кожному серці.

Ведуча Олеся: Першими до реактора через кілька секунд по тривозі прибули пожежники і кинулися у полум’я – смертельну радіацію.

Хто вони – ці юнаки, які ввійшли в безсмертя? Люди, які подарували нам життя?

Учень Олеся

Хлопчики мужні, синочки, воїни честі!

Ваша смерть відмінила тисячі може смертей.

Ви ступили в вогонь і стояли, як ті ,що в Бресті

В чорні дні Вітчизняної… Нині Ваш красний день!

Руки Ваших батьків цілує вся Україна.

Серце ваших батьків цілує вся Білорусь.

Перед подвигом вашим схиляється вся Країна (уклін)

Ведуча Іра:

Це Герої Радянського Союзу – лейтенанти Володимир Правик, Віктор Кібенок, сержанти Микола Ващук, Володимир Тишура, Василь Ігнатенко, Микола Титенок.

Загін пожежників лейтенанта Володимира Правика першим ступив на лінію вогню. А йому було лише 23 роки і права на помилку в нього не було. За ним прибув караул лейтенанта Віктора Кібенка. І вони ступили у вируюче полум’я, не думаючи про своє життя. Вони стали справжніми героями і Віктор Кібенко,і Володимир Правик.

Настя: У ту квітневу ніч начальником чергового пожежного караулу по охороні Чорнобильської АЕС був лейтенант Володимир Правик. Два тижні тому дружина Надія подарувала йому донечку Наталію. Вони зовсім мало побули разом. А потім прийшло 26 квітня.
Надя викупала Наталочку, нагодувала і поклала спати. У відчинене вікно вливалися весняні пахощі лісу й поля, гомін міста. Був вечір напередодні вихідного дня. Надя думала про те, що вони з Правиком поїдуть у Чорнобиль до мами Наталії, допоможуть копати город, садити картоплю. Було радісно і спокійно. Чи могла вона знати, хіба міг подумати він, що через кілька годин станеться лихо і Володя перший кинеться у вогонь. Стоятиме до кінця, як боєць, над страшним жерлом реактора, щоб потім чесно людям дивитись в очі.

Оля: Пізніше, коли по їх життю пройшла чорнобильська смуга, журналістка Галина Ковтун випустила книгу «Я писатиму тобі щодня». В ній вміщено 800 листів, які написав Володя за 4 роки і 4 місяці до своєї коханої дружини Надії.

Учень у формі пожежника і дівчина танцюють, зупиняються і розмовляють, музика танцю стихає

Учень – пожежник Влад і ………………: (до дівчини) Дорога моя, мила Надійко! Ми знайшли свою долю: так і повинно було статися. І нашим дітям ми колись розкажемо, як у блакитній нашій юності і зустрілися ми для щастя і життя. Адже все наше щастя – це боротьба за те, щоб більше було добра, справедливості, чесності. Для нас і дітей наших. (Знов кружляють у танці)

Марта: Зустрілися вони з Надею у Москві в клініці. Володя тримався дуже мужньо і все просив її: «Ти вже йди. Там же донька. Вона плаче. А я невдовзі повернуся. Я тобі обіцяю». Він буквально випроваджував її. Він знав, що й сам уже став пошкодженим «реактором», який випромінює рентгени.

Згодом він став змінюватись. Опіки виходили назовні. Пластами відходила слизова оболонка. Колір шкіри – синій, червоний, сіро-бурий. Цього неможливо розповісти! Він засихав, танув…

Музика затихла

11 травня Володі не стало. А до цього він написав свій останній лист коханій дружині і донечці Наталії.

Дівчина в ролі Наталії виймає лист і читає, музика відновлюється

Сніжана: «Здрастуйте, мої дорогі, хороші, Надійко і Наталочко! З великим привітом до вас ваш курортник і ледар. А все тому, що ухиляюсь від виховання нашої крихітки. Живу добре. Поселили нас у клініці для огляду, як ви знаєте. Тут всі, хто був там. Так що мені весело, адже мій караул весь при мені. Надійко, ти читаєш мого листа і плачеш. Не треба, витри слізки, все обійшлося добре, ми ще проживемо сто літ. І донечка наша ненаглядна тебе переросте разів у три. Я за вами дуже скучив. Заплющую очі – бачу Надію з Наталею Володимирівною. А ви мене не впізнаєте, коли приїду. Почав відпускати бороду і вуса. Зараз зі мною мама, примчала відразу. Я почуваюсь добре. Не хвилюйтесь. Чекайте з перемогою. Надійко, бережи нашу Наталку. Міцно обнімаю, цілую. Твій навіки Володя. 9 травня 1986 року.»

Оля: Поховали Володимира Правика у Москві з усіма воїнськими почестями, як героя. І Надя з донечкою поклали два букетики тюльпанів. Його Золоту Зірку вручили матері – Наталії Іванівні. А листи… Їх привезла Надя з Прип’яті, коли їй дозволили там побувати. Вони зберігають тепло їхнього дому, іще гарячий слід останніх подій.

Ведуча Олеся: Незабаром прибуло підкріплення з міста Прип’ять на чолі з лейтенантом Віктором Кібенком. Вступивши у вируюче полум’я, пожежники в ту ніч не шкодуючи ні сил, ні самого життя виконали присягу на вірність народу України. Через 2 тижні після аварії Віктор Кібенок помер у московській лікарні, так і не побачивши народженого вже після трагедії молодою дружиною первістка.

Сценка «У лікарні»

Глушок ВОЛОДЯ

Чому небо сьогодні так низько?

Чому сонце сьогодні так близько,

Чому тіло пекучим вогнем?

Чому дотик як гострим мечем?

Чому у горлі болить?

Скажіть, лікарю: я буду жить?

ЛІКАР Настя

Двісті років тобі жить.

Володя

А чому в мене все так болить?

Настя

Це не страшно, все стерпиш, козак.

Сама ховає сльозу у кулак.

ВОЛОДЯ

Моя мама до мене прийшла?

Христина

Та хіба хоч на мить відійшла?!

Володя

Мамо, мамо, мене пригорни,

Як в дитинстві ти поряд засни,

Заспівай колискову мені…

Яна

І заснув в непробудному сні.

Відливали водою її

Відривали з бідою її.

Говорили утішні слова.

Поряд в чорнім ридала вона…

У дворі, де зростав її син

Зараз пишно зростає полин.

Зупинись, як землі чуєш стогін.

То Чорнобильська плаче Мадонна.

Ведуча Іра

Ліквідаторами аварії на Чорнобильській АЕС було і багато тернополян. Вони закрили нас від смертоносного лиха. Вічна слава героям! Вічна пам'ять, та низький уклін усім покійним від усього людства. Давайте вшануємо пам'ять про тих, хто першими прийняли на себе удар страшної екологічної катастрофи, хвилиною, мовчання.

Хвилина мовчання. // Музика: стук метронома

Юля

ПОДЯКА ЧОРНОБИЛЬЦЯМ

Слово Чорнобиль, нам страшно згадати

І час затирає зчорнілі сліди.

В печальній задумі стурбована мати,

Синам постарілим, як може годить.

Наш край, чи країну, чи може усесвіт,

Здоров’ям своїм рятували вони.

Степами розноситься стомлений клекіт

В повітрі туга із сльозою бринить.

Спустошені землі, забуті могили,

Ціна за героїв знеславлений труд.

Їх душі у небі надію лишили,

Уклін і подяку приносить їм люд.

Ведуча Іра

Ніяких сигналів про небезпеку, ніяких звісток про евакуацію населення…Лише згодом пролунали сигнали цивільної оборони про негайний вивіз населення. Люди були забрані з вулиць, лише дехто встиг взяти в руки щось необхідне. А добро нажите поколіннями залишилося там. Ніхто тоді не думав, що назавжди покидає рідну домівку.

Важко було їм покидати свої рідні місця. Але залишитись - означало померти. Села стали спустошеними.

Дехто намагався повернутися, та зустрічав на своєму шляху колючий дріт.

ВІДЕОФРАГМЕНТ-ЕВАКУАЦІЯ ПРИП’ЯТІ

Олеся

Відеофрагмент

Ми не були готові до такої аварії…, а коли це сталося – влада довгий час це замовчувала. Лише на десятий день міністр охорони здоров’я республіки просив населення зачинити кватирки. Перші керівники брехали людям, що нічого страшного не сталося. Так, сталася невеличка аварія в Чорнобилі, але від цього людям нічого не загрожує.

І вивели тисячі киян та мешканців навколишніх сіл з Чорнобилем на Першотравневу демонстрацію.

Учень Марта Б.

Перевищено в стократ,

Та наказано народу

Вийти дружно на парад!

Світ навкруг трубить тривогу,

Хрипне цезієм земля,

Страховіття, Слава Богу,

Не доходить до Кремля!

На прапорах горять зірки!

Аварія – то все плітки!

На «кроком руш» здійміть квітки!

Без паніки, тупі совки!

Між зловісних хмар Чорнобиль

Смертю дихає чимдуж,

Хоч для страху часу обмаль,

В звуках маршу – кроком руш!

Поглинає перші дози

З прапорцями дітвора,

Нащо нам страшні прогнози!

Слава Партії! Ура!

На прапорах горять зірки!

Аварія – то все плітки!

На «кроком руш» здійміть квітки!

Без паніки, тупі совки!

Ще не знаємо про зону,

Про страшний Іржавий ліс

Тож немає нам резону

Проливати марно сліз.

Бравим кроком неодмінно

Маршируєм там і тут!

З Першотравнем Україно!

Радіації – салют!

На прапорах горять зірки!

Аварія – то все плітки!

На «кроком руш» здійміть квітки!

Без паніки, тупі совки!

Ведуча Олеся

Які ж уроки нам дав Чорнобиль?

Учень

Олена

Один з них—урок безвідповідальності. Ми були не готові (як морально, так і технічно) до такої аварії, і коли вже сталася така трагедія, довго надавалося все в присмерках напівправди.

Ще один з уроків—низький технічний рівень підготовки працівників в АЕС, і ще нижчий рівень відповідальності.

Учень Яворська І.

Край помер на очах
Від підступних химер.
Наче б довго не чах, -
Взяв собі і помер.
І лежить на столі
України - землі
Поруділі ліси,
Звір обліз на спині.
Породіллі усі
Не радіють з синів.
Не радіють батьки,
Перебравши кюрі...
Шестиноге лоша зводи пресу з ума
Та про наслідки - ША! То ж бо наче й нема.
Бреше людям не без допомоги „медбрат",
Що то манна з небес, а не атомний град.
І повча, і повча, але віри нема….
Край зачах на очах. Не відкриє зіниць -
Дзвін по ньому з дзвіниць.

Одночасно із відео фрагментом Й. Дранчук – пісня про Чорнобиль

Ворожбит Юля:

Чорнобильське лихо... Радіація... ! Біда причаїлася скрізь: і у ґрунті, й у воді, у повітрі, у їжі. Там, де радіоактивні опади випали густо, понесла втрати і природа. Поля і луки, ліси і озера, річки і ставки Чорнобильщини тяжко уражені невидимою чорною хворобою. З’явилось нове поняття: рижий ліс – це заражені, мертві дерева.

Дичавіє земля, хоча ще квітують і родять сади. Ніхто не споживає тих гірких плодів, ніхто не йде до лісу за його цілющими дарами. Атомний вибух негативно вплинув на все живе.

Страшні наслідки аварії: ненароджені діти вражені радіацією , волосся геть раптово випадає, руйнуються живі клітини, змінюється склад крові.
Чорний круг невідомо скільки років залишиться незагойною раною на лоні природи, закарбується у серцях людей.

Учень Настя

За днями дні — минув повільно рік,

За днями дні — і 32-й вже минає.

Нехай же лихо наше проминає

І в світі не повториться. ..Ні! Ні!

Хай стане мир міцнішим у стократ,

Хай над землею чисте небо буде.

Чорнобиль…..

Його уроків людство не забуде….

Ведуча Іра

Чорнобиль. Чорний біль нашої землі. І скільки б не минуло років, все одно це слово полум’янітиме чорним вогнищем скорботи. Б’ють тривожним набатом дзвони Чорнобиля… Вони нагадують: Пам’ятайте! Хай не повториться! Хай земля зацвітає навесні пишним буйством кольорів, хай пнуться до сонця трави, хай повертаються з чужини журавлі, несучи на крилах радість зустрічі із рідною землею. Хай кожен новий день сповнює ваші серця миром ТА спокоєм. Пам’ятаймо!.....

Учень ЯНА

Гріх перед Богом спокутувать будуть

Ті, хто порушив закони святі,-

Дзвони Чорнобиля стогоном будять,

Щоб не було чорних днів у житті!

Стогін Чорнобиля спогадом – болем

Не затихатиме в наших серцях, -

Пам’ять про жертви не згасне ніколи!

Їй пломеніти в прийдешніх віках!

Боже великий, навічно єдиний,

В пісні – молитві до тебе іду:

Влий дух Святий, хай біль душі покине,

Хай спопелить Твоя Воля біду!

ПІСНЯ

Боже великий, єдиний,
Нам Україну храни,
Волі і світу промінням
Ти її осіни.
Світлом науки і знання
Нас, дітей, просвіти,
В чистій любові до краю,
Ти нас, Боже, зрости.
Молимось, Боже єдиний,
Нам Україну храни,
Всі свої ласки й щедроти
Ти на люд наш зверни.
Дай йому волю, дай йому долю,
Дай доброго світу, щастя,
Дай, Боже, народу
І многая, многая літа.

«Початок правління князя Володимира Великого»

Підготувала:

Вчитель історії

Терешко Л.Б.

2015

Мета: проаналізувати основні напрями політики князя Володимира, визначити роль його діяльності для зміцнення держави на Русі; на основі знань учнів про причини виникнення релігій з'ясувати загальні ознаки й відмінності між язичництвом та християнством; з'ясувати значення прийняття християнства для Русі; розвивати вміння працювати з картою, історичними документами, текстом підручника, давати оцінку історичним явищам; виховувати почуття патріотизму на прикладі життя й діяльності історичних діячів.

Тип уроку: урок формування й удосконалення вмінь та навичок.

Обладнання: карта «Київська Русь в ІХ-ХІ ст.», портрет князя Володимира, підручники, мультимедійна презентація, відеофільм про походи Володимира.

Основні терміни: культ, язичництво, християнство.

Основні дати:

· 980-1015 pp. — князювання Володимира Великого;

· 988 р. — проведення адміністративної реформи;

· 988 р. — запровадження християнства.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть: визначати роль історичної особи в історії; вдосконалити навички роботи з історичною картою; працювати з різними історичними джерелами; вдосконалити вміння аналізувати історичні документи; визначати відмінні ознаки християнства та язичництва; визначати та аргументувати свою позицію; з'ясовувати історичне значення хрещення Русі.

Структура уроку

І. Організація навчальної діяльності – 2-3 хв.

ІІ. Перевірка домашнього завдання – 10 хв.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу – 25 хв.

1. Розбудова Київської держави за часів правління Володимира Великого.

2. Запровадження християнства.

IV. Закріплення нових знань учнів – 5 хв.

V. Підсумки уроку – 2 хв.

VI. Домашнє завдання – 1-2 хв.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Нумо діти, підведіться

Всі приємно посміхніться

Продзвенів уже дзвінок

Починаємо урок!!!

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Ми продовжуємо вивчати процес становлення й розвиток держави Київська Русь. Яку тему ви вивчали на минулому уроці? (Перші князі Київської держави) То ж давайте перевіримо як ви цю тему засвоїли у 2 формах. Одна частина отримує фрагмент тексту, де я допустила помилки. Ви їх маєте відшукати і справити. З іншою ми відгадуємо загадки. На сьогодні кожен з вас приготував гаманець, щоб заробляти на протязі уроку собі бали. Один срібник - це один бал, а один златник - 2 бали. За правильно виконані завдання я буду оцінювати вас, кладучи у ваші гаманці гроші.

Загадки:

1) Усе життя провів в походах,
На битву, як на свято йшов.
Та на Дніпровських на порогах
Свою геройську смерть знайшов.
Хан з його черепа зробив
І золотом прикрасив чашу,
Якого князя хан розбив? –
Чекаю відповідь я вашу!

(Святослав).

                                 2) Жона. Вдова. Княгиня. Мати…
                                     Яку ти мужність осягла?!
                                       Як високо змогла піднятись
                                            І влади велич вознесла!
                                         Тобі вдалось зміцнить державу,
                                         Намітить християнству путь,
                                         Творить земні славетні справи,

Цього не в праві ми забуть.

(Княгиня Ольга).

3)Був першим князем-християнином,

Морські походи споряджав,

Сам участь у них брав

(Аскольд)

Гра «Виправ помилку»

1. Столицею Візантії було місто Херсонес. (Константинополь)

2. Першу державу на наших землях чужинці знали під назвою Україна ( Русь)

3. У 782 р. владу в Києві захопив князь Олег. (882р.)

4. Олег прибув з півночі, з Новгорода, і привіз із собою малолітнього Ігоря з князівського роду Києвичів. (Рюриковичів)

5. Князь Олег загинув під час бунту, який спалахнув через невдоволення деревлян розмірами накладеної на них данини. (Ігор)

6. Після смерті князя Олега в 912 році повновладним Київським правителем стала його дружина Ольга. (Ігоря)

7. Перед початком військових походів , за свідченням літописця, княгиня Ольга посилала до інших земель послів зі словами : « Хочу на вас іти». (Святослав)

8. Князь Ігор був першим київським володарем, який з руським посольством відвідав візантійського імператора. (княгиня Ольга)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Пропоную вашій увазі ребус, де зашифровано ім’я видатного князя …

(Володимир)

Княгиня Ольга ходила до деревлян і жорстоко помстилася за смерть свого чоловіка Ігоря. Вона взяла до свого двору полонянку Малушу, і та, вірно служила своїй господині при князівському палаці ведучи велике господарство. Красуню Малушу помітив юний князь Святослав і закохався в неї. Малуша відповіла йому взаємністю, але сувора мати заборонила синові одружуватись на полонянці, хоча і знатного роду. В інтересах держави Ольга прагнула одружити сина на дочці візантійського імператора. Незабаром Малуша народила сина Володимира ,якого у неї відібрали, а саму вигнали геть з князівського двору. Свої дитячі роки хлопчик провів при дворі княгині Ольги, яка і стала його вихователькою.

IV. Вивчення нового матеріалу

На сьогоднішньому уроці ми ознайомимося із життям ще одного князя Київської держави — Володимира, якого народ звав Ясним (Червоним, Красним) Сонечком, церква канонізувала його як Святого, історики ж назвали Великим. Тож тема нашого сьогоднішнього уроку «Київська Русь за часів князя Володимира Великого».

Запитання до учнів:

- Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

ЗНАТИ:

- головні події, які відбувалися в Київській державі за правління В.Великого;

- особливості внутрішньої і зовнішньої політики князя,

ВМІТИ:

- давати характеристику історичній особі князя;

- аналізувати історичні джерела;

- робити висновки;

- оцінювати внесок у розвиток держави видатних історичних діячів;

По закінченню вивчення навчального матеріалу ви повинні будете відповісти на запитання:

За що князь Володимир дістав прізвиська Ясне Сонечко, Святий та Великий?

План

1. Початок правління Володимира. Тереторіальне зростання Київської Русі

2. Внутрішня та зовнішня політика князя

3. Запровадження християнства

Метод « Дерево пізнання»

1. Святослав задля зміцнення держави розділив між трьома синами великі міста Руські: Ярополка посадив у Києві, Олега — на древлянській землі, а Володимира — Новгороді. Після смерті Святослава 972 року між його трьома синами розпочалась міжусобна боротьба за владу.

Старший син Ярополк пішов війною на Олега, захопив древлянську землю. Згодом захопив Новгород, де сидів Володимир. Володимир зібрав військо з варягів, відвоював Новгород і пішов на Київ. А 980 року став єдиновладним князем Русі.

Правив з 980-1015 рр..

За часів правління Володимира Великого завершився процес формування території Русі-України. Для цього йому не раз доводилося використовувати військову силу. У 981 р. одержав пересогу над польським королем Мишком 1 наклав данину на нього , повернувло складу Русі західні землі хорватів і дулібів, а також червенські міста-Белз, Холм, Перемишль. Тут заклав нове місто назвавши Володимиром (НИНІ Володимир - Волинськ). Згодом приєднав 982 і 984 радимичів і в’ятичів. 983 вдалий похід на Німан на плем’я ятвягів. 985 р. здійснив похід на волзьких булгар.

За нього Русь-Україна перетворилася на одну з найбільших європейських держав. ЇЇ кордони простягалися від Карпат до Волги,від Балтійського до Чорного і Азовського морів. З метою розширення кордонів своєї держави та їх зміцнення здійснював військові походи проти сусідніх племен - на литовське плем’я ятвягів, а на схід - волзькі болгари. Через Київ проходило відгалуження великого шовкового шляху. Поступово він набув слави одного із найбільших центрів торгівлі в Східній Європі.

Завдання: Спираючись на почутий матеріал, покажіть на карті кордони Київської Русі.

Робота з картою!!!

Отже, кордони Київської Русі простягались від Дністра, Закарпаття на заході до Оки та Волги — на сході, від Чудського, Ладозького озер — на півночі до Причорномор'я та Приазов'я — на півдні.

2. А знаєте діти, до нас на урок завітав сьогодні сам князь Володимир. Він розповість нам про свою діяльність . Ви уважно прослухайте розповідь князя Ярослава Мурого, щоб потім змогли задати запитання яке вас зацікавило.

Володимир. Початок мого правління після тривалої боротьби за Київський престол припав на 980 рік. Я сформував велику державу. Особливо багато зусиль я докладав для зміцнення єдності земель у своїй державі. Продовжував будівництво захисних споруд на кордонах Київської Русі які в народі були названі «Змієві вали», фортець - заслонів на шляху до Києва, тим самим створив міцну оборонну лінію, укріпив кордони Русі. Я стабілізував ситуацію на півдні Русі,захистившись від печенігів, побудувавши на берегах річок Остер, Сула, Стугна «гради»-богатирські застави з постійним військовим гарнізоном. За часи мого правління територія міста Києва зросла у 7 разів. Я першим з укр..князів почав карбувати срібні і золоті монети на зразок візантійських, там я вирішив зобразити Христа і своє зображення, щоб наступні покоління мене пам’ятали.

Для того, щоб посилити свою владу я удосконалив і доповнив «Закон Руський», особливу увагу звертав на «статут земляний», адже він врегульовував правові відносини в суспільстві. І саме головне у моїй діяльності було хрещення Русі, внаслідок чого мою державу визнав весь християнський світ. У міжнародній політиці я надавав перевагу дипломатичним методам налагодження зв’язків з різними державами. Часто ці зв’язки зміцнював завдяки шлюбам своїх дітей. Моя донька Премислава була дружиною угорського короля Ладислава Лисого, Марія Доброніга з з польським королем Казимиром обновителем. Старший син Святополк одружився з дочкою пол..короля Болеслава Хороброго,Ярослав з дочкою Короля Швеції Олафа Інгінгердою – Іриною.

Ви прослухали розповідь князя про його діяльність. Можливо у вас є запитання до Володимира. Ви можете їх поставити.

Запитання учнів.

3. Хто мені скаже, яка релігія панувала на землях Русі-України до прийняття християнства?

Дайте визначення.

То в чому ж полягали відмінності між християнством та язичництвом?

Релігія	Поширення	Поклоніння	Організація	Джерела віри
Язичницька	Племінна	Поклоніння багатьом богам	Відсутня релігійна організація	Міфи
Християнство	Одна зі світових релігій	Поклоніння одному богу	Церковна організація	Біблія

Перегляд уривку фільма

Ви уважно дивилися фільм, а скажіть мені будь ласка як же відбувається обряд хрещення у нас, у чому різниця між сьогоденням та часами Володимира? У чому полягає історичне значення хрещення Русі?

Орієнтовні відповіді:

1.Сприяло зміцненню держави.

2.Сприяло розвитку писемності, зодчества, іконопису.

3.Підвищило міжнародний авторитет Київської Русі.

Робота із історичним джерелом

І коли [Володимир] прибув, повелів він поскидати кумирів — тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив'язати коневі до хвоста і волочити з Гори по Боричевому [узвозу] на ручай, і дванадцятьох мужів приставив бити [його] палицями. І це [діяли йому] не яко древу, що відчуває, а на знеславлення біса. Коли спокушав він сим образом людей — хай одплагу прийме від людей!«Велик ти єси, господи, дивні діла твої!» Учора шанований людьми, а сьогодні знеславлений!І коли ото волокли його по ручаю до Дніпра, оплакували його невірні люди, бо іще не прийняли вони були хрещення. І, приволікши його, вкинули його в Дніпро. І приставив Володимир [до нього людей], сказавши: «Якщо де пристане він, то ви одпихайте його від берега, допоки пороги пройде. Тоді облиште його». І вони вчинили звелене. Коли пустили [його] і пройшов він крізь пороги, викинув його вітер на рінь, яку й до сьогодні зовуть Перунова рінь.Потім же Володимир послав посланців своїх по всьому городу, говорячи: «Якщо не з'явиться хто завтра на ріці — багатий, чи убогий, чи старець, чи раб,— то мені той противником буде». І, це почувши, люди з радістю йшли, радуючись, і говорили: «Якби се не добре було, князь і бояри сього б не прийняли». А назавтра вийшов Володимир з попами цесарициними і корсунськими на Дніпро. 1 зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду, і стояли — ті до шиї, а другі — до грудей. Діти ж [не відходили] од берега, а інші немовлят держали. Дорослі ж бродили [у воді], а попи, стоячи, молитви творили.І було видіти радість велику на небі й на землі, що стільки душ спасається, а диявол тужив, говорячи: «Горе мені, бо проганяють мене звідси! Тут бо думав я житво мати, бо тут немає вчення апостольського, не знають [тут люди] бога. І радів я з служіння їх, тому що служили вони мені. І ось побіждає мене невіглас оцей, а не апостол і мученик, і вже не буду я царствувати у землях сих».Люди ж, охрестившись, ішли кожен у доми свої. А Володимир, рад бувши, що пізнав він бога сам і люди його, і глянувши на небо, сказав: «Боже великий, що сотворив небо і землю! Поглянь на новії люди свої! Дай же їм, господи, узнати тебе, істинного бога, як ото узнали землі християнськії, і утверди в них віру правдиву і незмінную. [А] мені пбможи, господи, проти врага-диявола, щоб, надіючись на тебе і на твою силу, одолів я підступи його».І, це сказавши, повелів він робити церкви і ставити [їх] на місцях, де ото стояли кумири. І поставив він церкву святого Василія [Великого] на пагорбі, де ото стояли кумири Перун та інші і де жертви приносили князь і люди. І почав він ставити по городах церкви, і попів [настановляти], і людей на хрещення приводити по всіх городах і селах...
Літопис руський.— К., 1989. — С. 60— 66.

Запитання.

1. Чому, на вашу думку,Володимир так жорстоко повівся з кумирами, яких сам возвеличив кілька років перед тим?

2. Чи, на вашу думку, всі похрещені кияни одразу відмовилися від віри своїх предків?

Християнська віра змінила Володимира. Повернувшись до Києва з Корсуня, він велів повалити усіх язичницьких кумирів, яких нещадно рубали і палили.

На зміну Володимирові- завойовнику приходить Володимир - будівничий. Він подібний до будівничих візантійського імператора Костянтина (перший християнський володар) і царя Соломона. Володимир почав зводити міста на берегах Десни, Остра, Трубежу, Сули, Стугни. Русь піднімалася. На місцях старих поганських кумирів і капищ за наказом великого князя Володимира зводили християнські храми. Першими постали церква Святого Василія, церква Господнього Преображення у Василеві біля Києва, Десятинна церква у Києві.

Отже, спробуємо надати відповідь на наше проблемне запитання: чому Володимира називали Ясним Сонечком, Святим, Великим? (Учні висловлюють свої думки.)

Доповнить характеристику, яку ви дали князю Володимирові, поет Шкрумеляк.

Звав тебе народ ласкавим,

Називав теж «Сонцем ясним»,

Бо зробив ти край великим,

А свій люд багатим, щасним.

Ти зібрав всі руські землі Від Кавказу до Карпат

І від моря аж по Волгу
Став "Великий" панувати.
Християнську вніс ти віру
У народ – мов цвіт обнови,
Що красив нам нашу землю
Світлом правди і любові.
І побивши печенігів –
Жив з сусідами у згоді,
Лад поширював в державі
І добробут у народі.
Тож за твого князювання
Край зацвів, як квітка рожі,
І за те ти в нас "Великий",
А "Святий" у церкві божій!

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

Гра «Міцний ланцюжок»

На слайдах перед вами показані дієслова, які характерезують діяльність Володимира, ваше завдання їх доповнити. Якщо ви не надаєте відповідь, то маєте піднятися із місця , таким чином перервавши ланцюжок.

Князь Володимир:

1.Закінчив ... .

2.Підкорив ... .

3.Переміг ... .

4.Побудував ....

5.Заснував ... .

6.Упорядкував ... .

7.Прийняв .....

8.Укріпив ... .

9.Розвивав ... .

10.Карбував ... .

Відповідь: 1 об'єднання слов'янських племен; 2 в'ятичів, радимичів; 3 печенігів; 4 міста-фортеці, Десятинну церкву; 5 м. Володимир-Волинський, м. Переяслав; 6 управління державою; 7 християнство; 8 Давньоруську державу; 9 культуру, освіту, торгівлю; 10 златники, срібники.

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

Звичайно, спочатку, щоб заволодіти київським престолом, Володимир діяв тими самими методами, що і його предки. Але, здобувши Київ, молодий князь проявив себе як видатний політик, розважливий адміністратор і розумний дипломат. Володимир знав, що мусить подбати про оборону своїх кордонів від нападів кочівників. Він першим серед київських князів розпочав будівництво системи укріплень на південних притоках Дніпра. Вважається також, що Володимир здійснив своєрідну реформу. Він об'єднав богів, яким поклонялися різномовні племена, і створив загальний язичеський пантеон, що мало зміцнити єдність держави.

Але найбільшим досягненням Володимира, безперечно, було запровадження християнства на Русі. Як пише історик Михайло Грушевський, «якщо провести аналогію із сучасністю, він (Володимир) опинився у положенні голови однієї з держав «третього світу», що прагне прискорити модернізацію своєї країни, і після цього змушений обрати якусь одну з двох провідних ідеологій найрозвиненіших суспільств світу — капіталізм чи соціалізм». Володимир був рішучою людиною. Він зробив свій вибір, у результаті якого Давньоруська держава почала стрімко розвиватися і, звичайно ж, здобувати міжнародний авторитет.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.Опрацювати § 19-20 підручника.

2. Написати твір «Якими були наслідки прийняття Руссю християнства? »

Позакласний захід

«Як козаки кашу варили…»

Підготувала:

Вчитель історії

Терешко Л.Б.

2016

Мета: поглибити знання учнів із матеріальної культури та повсякденного життя козаків;розвивати інформаційну, самоосвітню компетентності;виховувати почуття патріотизму.

Обладнання:репродукції картин Васильківського та Мартиновича. Виставка літератури «Славетні постаті», «Українська держава за козацьких часів», «Сторінки багатовікової історії».

Бо найкращі вояки

Запорозькі козаки!

І не буде переводу

Українському народу

Доки із глибин сторіч

Долина козацький клич.

Ведучий 1. Історія кожного народу має свої символи. З часом, такий символ стає ознакою нації. Скажімо, для Америки – це «ковбой», «бізнесмен», для Японії – «самурай». А нашої історії неможливо уявити без козаччини.

Історії відомі імена гетьманів та кошових отаманів та скільки невідомих козаків спочивають у степах України. Вже давно відшуміли битви і походи, але український народ зберіг головне - пам'ять про героїчні сторінки своєї історії.

Сьогодні ми з вами вирушимо у цікаву подорож до наших пра-пра-прадідів, запорізьких козаків, а точніше експедицію на ЗАПОРІЗЬКІ СІЧ. Це про неї Гоголь у творі «Тарас Бульба» писав: « Так ось вона, Січ! Ось воно те гніздо, звідкіля вилітають усі ті горді й дужі, як леви. Ось звідки розливається козацька воля по всій Україні» .

Січовики були сміливими, дисциплінованими. гордими та вольними людьми. Український народ завжди пам’ятатиме цю героїчну сторінку в історії України, а чоловіки – наслідуватимуть козаків.

Українець

Гей, починалося все із Дикого поля!

Вільному –воля!

Полеглим-тополя!Мертві ганьби не ймуть…

Та не раз посміхалась козакам доля. Гей, починалося все із Дикого поля!

Українка

За Дніпровими порогами, за південними дорогами,

За степами. За широкими, наші прадіди жили.

Мали Січ козацьку сильную, цінували волю вольную.

Україну свою рідну, як зіницю берегли.
Ведучий 2 У ті часи безмежні українські степи приваблювали до себе відчайдухів, які понад усе любили волю. Величний край із родючими грунтами та великою кількістю дичини, а також риби, яка водилася в Дніпрі…Козаки з пошаною називали цей край Великим Лугом. Безмежна кількість острівців давала нам захист від ворогів.

Етнограф. І не дивно, що козаки склали про ці території прислів.я: «Січ –мати, а Великий Луг-батько, отам треба і помирати»…

Допитливий учнень: цікаво, який вигляд мав козак тих часів?

Етнограф. Усі українські чоловіки мали однакові зачіски-під макітру. Це зачіска козака-запорожця,але не братчика-січовика, людини яка не один рік провела на Січі, була обізнана з усіма таємницями козацького товариства і мала право носити оселедець. Коли ж він достатньо виростав його закладали за ліве вухо, а інколи через потилицю за праве. Бороди козаки не носили, але відрощували вуса. Інколи вони були такими великими, що і їх закладали за вуха.

Ведучий 1 А зараз час уже переходити до вистави ДЕ Ви познайомитесь із побутом, традиціями славного війська запорізького. Які вони були, славні воїни Січі ?

На сцені козаки зі звитками (читають).

Козак1 : Вельмишановні гості ! (уклін). Дозвольте, по-перше, привітати вас зі святом козацької слави.

Козак2: А, по-друге, дозвольте зачитати деякі відомості з історії українського козацтва.

Перший козак: На Січі можна було зустріти різні народності. Козаками ставали українці, росіяни, білоруси, поляки, турки та інші народності.

Другий: На Січ приходили принижені, ображені і ті, кого приваблювала воля, здобич, молодецтво.

Перший: Кожному доступ на Січ був вільний за таких умов:

· Бути вільною і нежонатою людиною;

· Розмовляти українською мовою;

Під грім барабанів на сцені з`являється козацький загін на чолі з Кошовим.

Кошовий: Загін ! Стій ! Пісню заспівуй !

Гей, там на горі Січ іде

Гей, там на горі Січ іде,

Гей, малиновий стяг несе,

Гей, малиновий, наше славне товариство,

Гей, машерує. Раз! Два! Три!

Гей, попереду кошовий,

Гей, як той орел степовий,

Гей, як той орел, наше славне товариство,

Гей, машерує. Раз! Два! Три!

Кошовий: На відпочинок ! Виставити пости ! Чия черга ?

Дозорний 1: Козак Сірко !

Дозорний 2: Козак Нечай !

Виступають перед Кошовим.

Кошовий: Приступити до обов’язків.

Дозорний 1: Батьку ! Дозволь підкріпитися !

Кошовий: Дозволяю !

Сцена «кашоварів»

Автор Серед українських легенд і переказів існують ті, що розповідають як приймали козаків. Спочатку новоприбулого випробовуючи заставляли зварити кашу.

Козак Гляди ж вари так, щоб не перекипіла. А ми підемо косити.

Автор Та козаки замість того, щоб косити полягають на сіно та і лежать. Хлопець зваривши кашу, зачне гукати, а вони чують та не озиваються. То він гукав, гукав, а тоді давай плакати.

Хлопець От занесла мене нечиста сила до сих запорожців. Лучше б вдома при батькові та матері сидів . А то ще перекипить каша, то прийдуть і битимуть вражі сини. Ой бідна ж моя голівонька.

Автор. А ті лежать в сіні та все слухають
Козаки Ні, се не наш.

Автор А як же котрий вдасться розторопний і допитливий, то вийде, кликне разів зо два.

2 ХЛОПЕЦЬ Гей ,панове-молодці. Ідіть каші їсти.

Автор А як не озиваються то він і каже

2 ХЛОПЕЦЬ Чорт же вас бери, коли мовчите. Буду сам їсти.

Автор. Та затягнувши на весь степ козацьку пісню і піде собі до куреня та давай кашу наминати. То запорожці кажуть

Козаки. О це наш парубок

Автор То побравши коси ідуть до куреня. А він каже

2 ХЛОПЕЦЬ Де вас в біса носило панове. Гукав, гукав аж грло розболілося, а щоб каша не перекипіла я сам почав їсти.

Автор Запорожці глянуть один на одного і кажуть

Козаки. Ну, джуро, вставай. Годі тобі бути хлопцем, тепер ти ж наш.

Автор І приймають у своє товариство.

Допитливий учень. А скажіть як же відбувалася посвята новачка у козаки?

СЦЕНКА 3Козаки ловлять хлопця і приводять до Кошового.

Козак Сірко: (до хлопця) Не пручайся !

Козак Нечай: Батьку ! Зловили, спіймали лазутчика. Пробирався до нашого табору.

Кошовий: Допит учинили ?

Козак Сірко: Учинили, учинили.

Козак Нечай: Не боїться ні огня, ні меча, ні третього болота.

Кошовий: Чого ж він хоче ?

Козак Нечай: Хоче, щоб його прийняли до нашого славного війська запорізького.

Кошовий: Юначе ! Кого знаєш із наших народних ватажків ?

Хлопець: Максима, козака-Залізняка.

Максим, козак-Залізняк, козак із Запоріжжя.

Як приїхав на Вкраїну, як повная рожа.

Зібрав війська сорок тисяч в місті Жаботині.

Обступили город Умань у гідній годині.

Обступили город Умань, поробили шанці.

Як вдарили з семи гармат у середу вранці.

Накидали воріженьків повнісінькі шанці.

Отак козак Залізняк за родину бився.

І за теє вічної слави у внуках заручився.

Кошовий: Добре.
Поведу таку ще річ:
- Що ти знаєш про Січ
І про нашу Україну?

Хлопець . Знаю, батько, славна Січ!
Ворогам ішла навстріч,
Рідну землю захищала
І народ наш прославляли!

Кошовий: Добре, а тепер пограйте з ним, хлопці, у наші козацькі ігри. Перевірте, чи згодиться в козаки.

«Боротьба з козаками» ( переможець новоприбулий). Буде боротьба “Сильна рука”. Взаємно захопивши руками великі пальці, силою нахилити руку суперника не відриваючи ліктя від столу. Суперники бореться один проти одного.

Після боротьби хлопця приводять до Кошового.

Кошовий: Мабуть, гарним козаком будеш ти, юначе ! Чий ти син, як звався.

Хлопець: Я син селянина, звався Іваном.

Кошовий: Тепер твоє прізвисько … (до козаків). Хлопці, яке дасте йому прізвисько ?

Козаки: Ганжа… Ганжа.

Кошовий: Так, тепер твоє прізвисько – Ганжа. Православний ?

Хлопець: Православний.

Кошовий: Перехрестись.

Хлопець хреститься.

Кошовий: Присягай служити вірою і правдою ненці – Україні.

Подає шаблю, юнак опускається на коліно, цілує шаблю, каже :

Хлопець: Присягаю служити вірою і правдою ненці – Україні !

Кошовий: Писарю ! записати козака Ганжу до реєстру.

Писар записує

Виходить на сцену ПОУЧИТЕЛЬ ДЖУР.

Дивіться друзі-браття, який гаразд,

які паруб’ята є ще у нас

Вони на землі, вони і під землею,

не зрікаються хлопці долі своєї.

Вони ж бо є роду козацького

Сини вони племені хвацького.

Кошовий.
Вручи ж бо, писарю, посвідчення орлятам,
Вони ж бо від сьогодні – козачата.

Писар.
Присягайте, що Вкраїну будете любити.

А зараз я зачитаю вам клятву.
Вступаючи в козацьку республіку, перед лицем своїх друзів, перед рідною землею та пам’яттю звитяг козацтва, урочисто клянусь, що вивчатиму історію і традиції українського народу, буду готувати себе розумово, фізично і морально, щоб чесно і віддано служити українському народу в ім’я нашого становлення незалежності та процвітання. Клянусь!

Козаки. Клянусь!

Досвідчений козак. Під веселу музику перед ними ставили довгі лави, застеляли кожухами, запрошували сідати і так починався обряд пострижи та першого гоління.

Дівчинка.

А взяли козаки джуру

Взяли вмили

Шаблею підголили

Граблями розчесали

В козацькім званні привітали.

Поучитель. Отамане батьку,глядіть нам порядку. Пора чуба шапкою покривати

Нових козаченьків привітати.

Досвідчений козак. Отаман одягав молодикам шапку і тричі цілував приказуючи

Отаман

Шапці своїй накажи,

щоб трималась близько голови,

чубчика держись та нікому не хились.

Отаман

Десь тут наші вчителі. Дайте ж чути як то має бути.

Поучителі Буде так, як Бог дасть та отаман накаже

Отаман

Молодців –новачків ушануйте та шабельками обдаруйте

Поучителі вручають хлопцям шаблі. Він 3 бив оголеною шаблею по плечах учня кажучи

Поучитель

Досить тобі Іване школярську юху наминати, будеш тепер з нами брат за брата пробувати, щоб отцовську славу не втрачати

Навколішки ж перед шаблею лицарською схились і стань товаришем козацьким.

Кошовий.
Кожен козак повинен знати і виконувати заповіді козаків. А ну-мо писарю, зачитай їх нашим козачатам.
Писар. (читає з Грамоти)
Заповіді козаків
1.Честь і добре ім’я для козака дорожчі за життя.
2.По тобі судять про все козацтво і народ твій.
3.Козаки всі рівні у правах. Пам’ятай: “Немає ні князя, ні раба, але всі раби Божії”
4.Будь працьовитий, не ледарюй.
5.Служи вірно своєму народу, а не керманичам.
6.Дотримуйся слова. Слово козака багато важить.
7.Поважай старших, шануй старість.
8.Тримайся віри предків, живи за звичаями свого народу.
9.Загинь, а товариша виручай.
10.Бережи свою сім’ю. Служи їй прикладом

Кошовий: А давайте хлопці послухаємо пісню ?

Співають пісню В.Вермінського «Гей,соколе»

Кошовий: А що засумували, хлопці ? А давайте повеселимося?

Козацькі забави

ВЕРНИДУБ-ОБХОПИВШИ ОДНЕ ОДНОГО НАМАГАЮТЬСЯ ВІДІРВАТИ ВІД ПІДЛОГИ

Шидкі парубки - хто скоріше з кого козацьку шапку зірве.

Танець «Козачок»

Кошовий: Хлопці ! По конях !

Козаки виходять

Дівчинка 1

За чарівний спів дівочий

За спокійні дні і ночі-

Шаблі весело дзвенять,

Вражі голови летять.

І на морі, і в степах

Наганяли вони страх,

Бо найкращі вояки-

Запорозькі козаки

І не буде переводу

Українському народу

Доки із глибин сторіч

Долина козацький клич.

Дівчинка 2

Історія козацтва цікава і захоплююча. Про славетних козаків написано багато книжок. Козацтво існувало не тільки в Запоріжжі на Дніпрі, а й на Кубані, Дону. Традиції козацтва зберігаються і дотепер. Історія козацтва-частина великої історії України.

Дівчинка 3. Як за зовнішнім виглядом, так і за внутрішніми якостями козаки були характерними типами свого народу і часу. Добродушні, щедрі, відважні. Вміли майстерно жартувати, любили похвалятися своїми воєнними подвигами, похизуватися зброєю. Водночас проявлялись в них також і легковажність і непостійність. Життя їх було тісно пов’язане з війною, тому вони цінували кожен прожитий день і зневажали смерть «не сьогодні так завтра поляже голова, як од вітру у степу трава» Історія кожного народу має як трагічні, так і героїчні сторінки. Саме завдяки такому героїчному явищу історії України, як козацтво формувався національний характер українського народу, його менталітет.

Дівчинка 4. Дорогі гості, на сьогоднішньому святі ми з вами проникли в одну із сторінок історії українського народу — козаччину. Ви є нащадками славних українських козаків. То ж любіть Україну, шануйте її народ. Хай кожен з вас своїми вчинками і добрими справами доведе, що козацькому роду нема переводу! (разом)

Лінійка до Дня пам’яті жертв голодомору 1932- 1933 років

«На колінах стою перед Вами,
Сповідаю жалобу сумну».

Мета: сприяти відновленню історичної пам'яті про голодомор 1932-33 років, формувати в учнів повагу до минулого України, до людей, які пережили страшне лихоліття голодомору, виховувати громадянську свідомість, почуття співпереживання.

Обладнання: аудіозаписи «Реквієм» А. Моцарта, Л.Бондарева, документальний фільм «Колос правди»,відео про Голодомор, слайди

( З обох боків сцени виходять маленька дитина зі свічкою в руках і учениця в ролі України – в чорній накидці поверх українського костюма),

( звучить «Аве Марія» Шуберта.)

Україна: Хто се? Чий голос щоночі просить?

Дитина: "Хлібця! Хлібчика дай! Мамо, матусю! Крихітку хлібця!”

Україна: Хто водить за мною запалими очима –, очима, у яких переливаються всі страждання, муки й скорботи роду людського, і розпинає душу мою на хресті всевишньої печалі? Чий же це мільйонноголосий стогін у мені? Хто щоночі будить, стогне, плаче і веде у холодну ріку, де розлилися не води, а сльози мого народу? У ній ні дна, ні берегів…

Дівчинка: Це моя запалена поминальна свіча по тих 9-и мільйонах українців по жертвах страшного голодомору в Україні 1932 – 1933 років. Час невблаганний. Місяці за місяцями, роки за роками відпливають у небуття. Тільки пам’ять назавжди залишається з нами.

(Україна підходить до дитини, обіймає за плечі і виходять )

СЛАЙД 1 Ведучий 1. Сьогодні ми вшановуємо пам’ять жертв Голодомору 1932 - 1933 років. Кожен із нас переосмислює нашу історію, трагічні її сторінки, які примушують стискатися людські серця. Одна з найстрашніших таких сторінок - Голодомор , який призвів до небачених безневинних жертв.

Ведучий 2. СЛАЙД 2

Чимало різних лих
Спіткали наш народ.
Та найстрашнішим з них
Був штучний голод

Не забудеться ніколи
Те голодне лихо
Й ті роки, що в Україні
Люди помирали тихо.

... забуто про моральність,
Про людські всі почуття.
Йдуть до хати енкаведисти
По чиєсь життя.

Ведучий 1. Пам'яті мільйонів українських селян, які загинули мученицькою смертю від голоду, заподіяного сталінським тоталітаризмом у 1932-1933 роках. Пам'яті українських сіл і хуторів, які щезли з лиця землі після найбільшої трагедії XX століття, присвячуються ці хвилини.

Ведучий 2. На вшанування світлої пам’яті жертв голодомору в Україні 1932 - 1933 роках оголошую хвилину скорботи.

Стук метронома.

Ведучий 1. Хай ця хвилина для громадян нашої незалежної держави, співвітчизників за кордоном, для всіх людей доброї волі й чистої совісті стане актом поминальним, жестом покаяння і перестороги.

1-й учень. У 1933 р. в Україні був великий голод. Не було тоді ні війни, ні потопу. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки живого люду лягло у могили - старих, молодих і дітей, і ще ненароджених у лонах матерів. СЛАЙД 3

2-й учень. На світі - весна, а над селом нависла чорна хмара. Діти не бігають, не граються. Ноги тонесенькі, складені калачиком, великий живіт, голова велика, похилена до землі, а лиця майже немає, самі зуби зверху. Сидить дитина і гойдається всім тілом: назад - вперед. Скільки сидить, стільки й гойдається. І безкінечна пісня напівголосом: їсти, їсти, їсти… Ні від кого не вимагаючи, ні від матері, ні від батька, а так у простір, у світ - їсти, їсти, їсти…

3-й учень Голод, який поширювався протягом 1932 року, набув найстрашнішої сили на початку 1933 року. Першими, як правило, гинули чоловіки, пізніше – діти, і останніми – жінки. Але, перш ніж померти, люди часто божеволіли, втрачаючи своє людське єство. Голод притуплював моральність. У багатьох місцевостях зафіксовані випадки канібалізму. СЛАЙД 4

4-й учень Очевидці, що пережили ті страшні роки згадують жахливі подробиці: «Люди їли все, що попадалось: мерзлі буряки, які знаходили на плантаціях, просяну шолеху, різні бур»яни. А найбільше їли лободу, яку обмивали кип»ятком і замішували мукою з липового листя, або качанів кукурудзи без зерна…» Зупинився…….

Хліб… …… Скільки померло з твоїм іменем на вустах. Іменем жертв тридцять третього року благаю вас – бережіть хліб, бо Хліб – це Життя. СЛАЙД 5-6

5-й учень Найстрашніше було дивитися на маленьких дітей, висохлі, як у скелета, кінцівки які звисали з роздутого живота. Голод стер з їхніх облич усі сліди щасливого життя, перетворивши їх на замордованих примар, і лише в очах ще лишився відблиск далекого дитинства.

СЛАЙД 7

6-й учень У 1933 році померлих від голоду по селах стало стільки багато, що труни лежали на вулицях, дорогах, в хатах по кілька діб. Влада на місцях призначала окремих людей, котрі збирали трупи і відвозили їх на кладовища возами, одержуючи за свою працю продовольчий пайок. Вони здебільшого ховали людей у неглибоких ямах, земля в яких ще довго ворушилась, бо серед мертвих нерідко траплялись і напівживі!

СЛАЙД 8

СЛАЙД 9-11

ХЛОПЧИК ЗАЧИТУЄ У 1933 році мені було вісім років. Я вчився у другому класі Олексіївської початкової школи Гребінківського району. Виходив з дому до школи голодний, на уроках думав про їжу, повертався додому голодний і лягав спати голодним. Уві сні мені виділися пиріжки з сиром, пишні пухкі паляниці, галушки... На два роки старша від мене сестра Настуня, теж школярка, була міцніша й витриваліша, їй не менше допікав голод, але вона мовчала. А я, поникавши надворі, скімлив: "Мамо, їсти!"

- А щоб вас! - сердилася мати. - Боже мій милий, ну що мені робити? Хоч на вішальницю йди! Завтра ще раз сходжу у Шрамківку, на базар, може, щось виміняю...

У школі раз на день нам давали по тарілці горохового супу, рідкого, нічим не засмаженого. На дні тарілки плавало три-чотири горошини. Сьорбаючи той суп, я бачив себе у тарілці, мов у дзеркалі.

Важко вчитися на голодний шлунок. Та попереду було ще страшніше - насувався великий голод зими 1933 року. В селі почали пухнути від голоду дорослі й діти. То тут, то там на вулицях нашого села ми натикалися на приметені снігом трупи односельців. Їх підбирали на сани і везли на цвинтар, де ховали всіх в одній ямі, без трун.

1 УЧЕНЬ Влітку 1932р. голодне населення, намагаючись хоч якось вижити, масово стригло ще не дозрілу пшеницю на полях. Працівники НКВС за допомогою активістів з числа незаможних селян почали виловлювати «перукарів», тобто тих хто ночами зрізував колоски.

Оскільки зібраний урожай зразу після обмолоту доправлявся на хлібоприймальний пункт, селяни масово почали красти зерно. Однак влада перекрила і цей шлях: 7 серпня 1932 р. прийнято постанову «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів та кооперації і зміцнення громадської (соціалістичної) власності». Збирання колосків визначалося як розкрадання соціалістичної власності, покарання – розстріл з конфіскацією всього майна при тяжких обставинах і мінімум 10 років ув’язнення в усіх інших випадках. «Закон про п’ять колосків» - так називали його в селі. СЛАЙД 13

2-й учень Історія нашого народу Багатостраждальна. Ми не маємо права забувати її чорних сторінок. Адже довгі роки ми говорили між собою пошепки про ті страшні роки, і сьогодні, коли ми маємо власну державу, настав час говорити про це вголос. Цього вимагає наша історія. Цього вимагають мільйони жертв.

Усі, хто загинув у 1933 році голодною смертю, не могли безслідно зникнути.

Ми працьовита, терпляча нація. Наш народ заслуговує на шану й повагу. А пам’ятником тим жертвам хай буде наша пам’ять про минуле, небайдуже ставлення до національної трагедії, що спіткала наш народ у 1932-1933 роках.

СЛАЙД 14

3- й учень СЛАЙД 15

Полум’я скорботи

Наталка Тривайло

На підвіконні палахтить

Скорботи полум’я священне –

То свічка пам’яті горить

За всіх безвинно убієнних.

Мій розум навіть не збагне

Страшної люті сталінізму,

Що катував своїх людей,

Це ще жахливіше фашизму!

Моя бабуся, сирота,

Мені колись розповідала,

Як батька з матір’ю вона

В свої шість років поховала:

„Забрали з хати геть усе,

Зернину кожну вигрібали…

І на морозі крижанім

Водою неньку обливали.

Вона зізнатись не могла,

Де порятунок заховала –

Торбинку з житом і вівсом

Для діток в землю закопала.

Щоб доньки вижити змогли

У рік страшний голодомору,

Щоб рід нащадкам зберегли,

Щоб підвелись з колін угору.

І батька Голод переміг …

Зелених зерен дочекався,

Він їсти їх заборонив,

А сам не витримав, зірвався.

Він був щасливий у ту мить,

Коли жував зерно зубами…

Але кишечник так болить –

Він розривається шматками.

Останні ласощі свої

Сльозами рясно поливає,

І на очах своїх дітей

У страшних муках помирає.”

Та залишилося дитя –

Дівча сиріткою назвали,

Мою бабусю все життя

Повсюди кривдили й штурхали.

Немає рідного села,

Немає жодної хатини,

Тепер там зорані поля,

Що кормлять Голоду могили.

Моя бабуся вже пішла

За обрій сонце зустрічати,

Вона інакше не могла

Свою матусю обійняти.

Прошу, у серці запаліть

Скорботи полум’я священне

Та крізь століття пронесіть

Сльозу безвинно убієнних!

Ведучий 1 У нас, українців є традиція: коли людина помирає, запалюють свічку, щоб душа летіла при світлі і знайшла свій прихисток у потойбіччі. А, оскільки, у 1933-му померлим ніхто не світив свічки, то душі їхні досі неприкаяні і не можуть опікуватися нами. В пам’ять про українців, які загинули від голодомору 1933 року запалимо Свічку Пам’яті.

Учень 4. Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх тих, хто страждав і помер під час великого Голодомору.

Хай палає свіча…Хай палає,

Поєднає нас вона в цей час.

Хай сьогодні спогади лунають.

Пам'ять чиста, світла і велична,

Пісня й слово хай єднає нас.

Аудіозапис О.Білозір «Свіча»https://www.youtube.com/watch?v=ynV1g9tajgY

Ведучий 2 Тож пом’янімо хоч сьогодні, із запізненням у кілька довгих десятиліть, великомучеників нашої історії. Пом’янімо і знайдемо в собі сили пройти за ними дорогою їхнього хресного шляху. Не їм це потрібно, а нам. Все, що вони могли сказати світові, вони вже сказали. Тепер наша черга.

В 1 Наш найсвятіший обов’язок сьогодні – зберегти пам'ять про всіх, хто не дожив, недолюбив, пам'ять про живих і ненароджених. Ніхто не має права про це забути.

Сьогодні, коли від початку голодомору минає 82 роки , ми маємо для себе чітко зрозуміти – головною, неперехідною цінністю для нас є власна держава. Бо лише здобуття Україною незалежності та демократичний шлях, який ми обрали є надійною гарантією того, що це ніколи не повториться.

4-й учень:

Навіть на останнім рубежі

Промінь віри в нас ще не погас.

Боже, Україну збережи,

Господи, помилуй нас!

В наших грудях кулі і ножі,

Нас розп’ято й знищено не раз.

Боже, Україну збережи,

Господи, помилуй нас!

Аудіозапис – кліп Пономарьова

Блог вчителя історії Терешко Лілії

Виховна та позакласна робота

(Звучить вірш "Пробач мені, мамо, за чорну хустину...")

Розгін Євромайдану Київ 30.11.2013 Kyiv ARD German TV коли розказує в процесі

Відео "Чорний четвер" у Києві 20 лютого

Немає коментарів:

Дописати коментар

Контактна форма