З Днем Соборності Україно!!!

На долю нашого народу випало багато героїчного і водночас трагічного. Здавна земля наша була ласим куснем для сусідів.

 Історія України - це історія народу, який протягом багатьох століть боровся за свою незалежність та єдність. Ідея єдності нашої держави була однією з найзаповітніших мрій українців і корінням своїм сягає глибини віків. Збирання південно-руських земель було пріоритетним напрямком внутрішньої політики київських князів Олега та Ігоря, Святослава та Володимира Великого, Ярослава Мудрого. Протягом віків втіленням ідеї соборності України займалися гетьмани України: Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Петро Дорошенко, Пилип Орлик.

 У ХІХ ст.. боротьба за незалежність продовжувалася. У 1917 р. революція у Росії знищила царат, і українці, поряд з іншими народами, отримали історичний шанс відновити власну державність. 

У квітні 1918 р. на теренах Наддніпрянщини постала Українська Народна Республіка. 

У листопаді 1918 р. на Заході постала нова держава – Західно-Українська Республіка. А 22 січня 1919 року УНР і ЗУНР об’єднались в єдину соборну Українську Народну Республіку. У той день у Києві було урочисто проголошено Універсал соборності, в якому говорилось про те, що однині воєдино об’єднаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України, Західна та Східна. Тепер є єдина, незалежна Українська республіка.Слово соборність включає у себе єдність і згуртованість. 

І от указом президента України з 1999 ми офіційно відзначаємо, 22 січня, як День соборності України. Це надзвичайно важлива дата в історії нашої держави. Тепер Україна – одна з найбільших Європейських держав, її площа – 604 тисячі квадратних кілометрів, на ній проживає понад  110 національностей, і всі є громадянами України, які творять сьогодення своєї країни..

Отже, віковічні мрії українського народу здійснились – Україна встала з колін і на повен голос заявила про себе.

 Територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Ми маємо усвідомлювати, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки. 

 Матінка Україна.

Жили були люди в одній країні, вони називали країну Матінка Україна. Дуже пишалася та раділа матінка Україна своїми дітьми. І добрі її діти,  розумні, працьовиті й талановиті. Все майструють, що зламалось полагодять. Все зроблять, від того країна стає ще кращою, а як заспівають пісень, навіть птахи замовкають та слухають! Та тільки були в людей дві поганих вади, вони були дуже запальні, як починають сперечатися той до бійки недалечко. Та вперті, бачать що не праві, а від свого не відступляться. Це дуже бентежило матінку Україну, а ось сусіднього дракона це дуже тішило. І він цим одного  разу скористався!  Розігнав усіх людей з їх неньки України. Кого на північ, кого на південь, кого на схід, а кого на захід. Глянула матінка Україна, а її діточок немає… І тільки дракон плюється вогнем та дихає  димом. Заридала  бідна Україна та заховалася в глибокій печері. На її землях жили інші люди, минали роки, плинув час, а її не було…

Плакали її сини та доньки, думали загинула, та тільки нагадувала вона їм про себе то калиновим кущем, то вербою, сопілкою, то веселою колядкою, то яскравою писанкою, та мовою солов’їною .

А Україна тим часом сидячі в темній печері при каганці зшивала частинку України за частинкою. Гору до річки, село до міста, ліси до озер, моря до степів. Це була тяжка та кропітка праця, та ось настав той день коли з’єднались всі частини України. А сталося це дуже давно більше ніж  100 років назад 22 січня. Та  діти України не забули цей день і зробили його  святково - пам’ятним днем та назвали його Днем Соборності України. В цей день люди стають живим ланцюгом та своїми теплими, працьовитими, добрими, талановитими руками з’єднують нашу неньку Україну.

День прав https://www.facebook.com/100051978187628/videos/201903525478161/

Не забудь!

Незабудки голубенькі,

Дуже ніжні і малі,

На лужку при самій річці

Між травою розцвіли.

І такі вони несмілі,

Налякав їх хтось, мабуть,

Що усім шепочуть тихо:

«Любий друже! Не забудь!»

Виготовляли незабудки спільно із учнями гпд

Щороку у четверту суботу листопада в Україні вшановують пам’ять мільйонів жертв голодоморів. У ХХ столітті українці пережили їх тричі. Наймасштабнішим за кількістю людських жертв був голодомор 1932-1933 років. Саме його нині називають геноцидом українського народу. Його жертвами в Україні стали, за різними даними, від 3,9 до 7 мільйонів людей

Тиждень історії в школі

Історія – це п’єса, яку грають щоразу інші актори"

З метою активізації пізнавального інтересу учнів до історії, розширення й поглиблення знань та умінь учнів з предмета, в школі з вересня 6 по 10 грудня було проведено Тиждень історії.

Проведення Тижня історії – це не стільки розваги для учнів, скільки одна з форм організації навчання, засіб виховання, шлях до порозуміння з учнями; мета якого, розвиток інтересу учнів до вивчення навчальних предметів, розвиток творчих здібностей, логічного та аналітичного мислення, вміння висловлювати та відстоювати власну думку, формування естетичного смаку учнів.

У рамках тижня історії 8 та 6 класи підготували гру для учнів школи "Хто під маскою".

Спробуй свої сили

«Гра — це діяльність».

Особливе місце посідає гра в житті дитини. У дошкільному віці діти живуть грою, вона є необхідністю. Через гру дитина пізнає світ, входить у світ людських стосунків та взаємодій. Не менш важливу роль виконує гра у школі.

Ігрова діяльність на уроках сприяє підвищенню зацікавленості до предмета і полегшує засвоєння складних теоретичних понять. Таким чином, гра, яка є необхідністю та основним видом діяльності дитини, одночасно стає головним засобом і навіть умовою інтелектуального розвитку учня.

На уроці історії України проходи вбивство "Сторінками національно визвольної війни",створювали сторінку Богдана Хмельницького у соц.мережі.

На уроці всесвітньої історії проводили вікторину "Реформація та Контрреформація",розв'язували історичні рівняння.