Домашнє завдання на 9 тиждень навчання
Теми презентацій 18.05
Україна і ООН
Україна і НАТО
Україна і ЄС
Україна і СНД
Україна і Рада Європи
Україна і РФ
Домашнє завдання на 7 тиждень дистанційного навчання
Прошу здати всі не здані завдання
Матеріали на 6.04
Тема:Становлення постіндустріального суспільства. Культура "віртуальної реальності".
Практичне заняття "Модерне та постмодерне суспільство"
Ключова ознака — переорієнтація з минулого на сучасність, розрив із традицією.
Існують різні тлумачення часових меж доби модерну. Дане культурне явище започатковане Реформацією (становленням протестантизму), Великими географічними відкриттями, буржуазними революціями в Європі (зокрема, Великою французькою революцією 1789 р.). Відповідно, відлік модерну можна вести від кожної із цих подій. Внутрішній прояв модернізації — науково-технічний прогрес.
Ключові ознаки модерного (індустріального) суспільства:
1) у суспільній сфері:
-
прискорена соціокультурна динаміка;
-
інноваційність (відмова від традиції як конституента культури, позитивне ставлення до новації як такої);
-
урбанізація (поява та стрімке збільшення кількості міст, що поєднується із зростанням кількості населення в них, збільшення щільності населення в містах);
-
науково-технічний прогрес;
-
поява індустріального виробництва, що в соціально-фаховому відношенні призводить до появи нової соціокультурної фігури – робітник, а у філософсько-творчому плані – до відчуження людини від її творіння (якщо раніше майстер брав безпосередню участь у виробництві того чи іншого продукту на всіх етапах – від задуму до кінцевої реалізації, що сприяло значному впливові особистості творця на кінцевий результат, то тепер кожний учасник виробництва присутній лише на окремій ланці, тож кінцевий продукт стає знеособленим, безликим (порівняйте скрипку Страдиварі та партію скрипок із заводу № 8 або архітектуру Бекетова, Растреллі та будівлі сучасних фірм-забудовників));
-
секуляризація – зменшення ролі релігії в суспільному житті, обмеження її сфери впливу власне релігійною сферою;
-
масовізація освіти, тобто залучення до освіти широких верств населення, що було викликане почасти ідеологією Просвітництва (Вольтер, Д. Дідро, Ж.-Ж. Руссо), а почасти прагматичними вимогами промислового виробництва (робітник повинен мати елементарні навички рахування та письма, щоб перелічити деталі та записати денний виробіток);
-
зміна соціальної структури суспільства, перехід від особистої залежності найуразливіших верств населення до фінансової залежності (раб і кріпак не мають особистої свободи, їхнє життя залежить від господаря; робітник є особисто вільним, він може змінювати місце роботи, проте це не є повна свобода (за К. Марксом), оскільки тепер від господаря залежить добробут робітника та його родини, тож його можна «прив’язати» та «карати карбованцем»;
2) у сфері світогляду:
-
розповсюдження еволюційного світогляду, віра в беззаперечний прогрес людства;
-
людина як суб’єкт активної діяльності, спрямованої на пізнання й перетворення навколишнього світу (природа починає сприйматися як ресурс);
-
проблематизація відносин «людина – природа», оскільки розвиток промислового виробництва вступає у суперечку із збереженням природного середовища, що призводить до катастрофічних екологічних наслідків;
-
культ науки як головного інструменту перетворювальної діяльності людини (ідеальна наука – фізика), що призводить до раціоналізації світогляду (світогляд має ґрунтуватися на розумі), універсалізації причинно-наслідкового способу пояснення, делегитимація та марґінальність містики та інших ірраціональних типів світогляду і способів світосприйняття;
-
культ розуму, що руйнує цілісність особистості, оскільки першорядний статус розуму нівелює інші властивості людини: емоційність, тілесність тощо;
3) у сфері міжособистісних взаємин:
-
проблематизація міжпоколінневих відносин, конфлікт поколінь і руйнування міжпоколінневої єдності (пригадаймо студентські заворушення 1968 року);
-
нуклеарний тип родини (співіснування двох поколінь – батьки та діти – під одним дахом, виключення або, принаймні, суттєве обмеження впливу (пра)дідусів та (пра)бабусь на виховання підростаючого покоління);
-
опосередкованість міжособистісної комунікації (листування та телефонія як поширений засіб спілкування);
-
структурування світу на великі спільноти, активізація групової/колективної ідентичності, формування полярної свідомості Ми – Інші/Чужі.
прискорена соціокультурна динаміка;
інноваційність (відмова від традиції як конституента культури, позитивне ставлення до новації як такої);
урбанізація (поява та стрімке збільшення кількості міст, що поєднується із зростанням кількості населення в них, збільшення щільності населення в містах);
науково-технічний прогрес;
поява індустріального виробництва, що в соціально-фаховому відношенні призводить до появи нової соціокультурної фігури – робітник, а у філософсько-творчому плані – до відчуження людини від її творіння (якщо раніше майстер брав безпосередню участь у виробництві того чи іншого продукту на всіх етапах – від задуму до кінцевої реалізації, що сприяло значному впливові особистості творця на кінцевий результат, то тепер кожний учасник виробництва присутній лише на окремій ланці, тож кінцевий продукт стає знеособленим, безликим (порівняйте скрипку Страдиварі та партію скрипок із заводу № 8 або архітектуру Бекетова, Растреллі та будівлі сучасних фірм-забудовників));
секуляризація – зменшення ролі релігії в суспільному житті, обмеження її сфери впливу власне релігійною сферою;
масовізація освіти, тобто залучення до освіти широких верств населення, що було викликане почасти ідеологією Просвітництва (Вольтер, Д. Дідро, Ж.-Ж. Руссо), а почасти прагматичними вимогами промислового виробництва (робітник повинен мати елементарні навички рахування та письма, щоб перелічити деталі та записати денний виробіток);
зміна соціальної структури суспільства, перехід від особистої залежності найуразливіших верств населення до фінансової залежності (раб і кріпак не мають особистої свободи, їхнє життя залежить від господаря; робітник є особисто вільним, він може змінювати місце роботи, проте це не є повна свобода (за К. Марксом), оскільки тепер від господаря залежить добробут робітника та його родини, тож його можна «прив’язати» та «карати карбованцем»;
розповсюдження еволюційного світогляду, віра в беззаперечний прогрес людства;
людина як суб’єкт активної діяльності, спрямованої на пізнання й перетворення навколишнього світу (природа починає сприйматися як ресурс);
проблематизація відносин «людина – природа», оскільки розвиток промислового виробництва вступає у суперечку із збереженням природного середовища, що призводить до катастрофічних екологічних наслідків;
культ науки як головного інструменту перетворювальної діяльності людини (ідеальна наука – фізика), що призводить до раціоналізації світогляду (світогляд має ґрунтуватися на розумі), універсалізації причинно-наслідкового способу пояснення, делегитимація та марґінальність містики та інших ірраціональних типів світогляду і способів світосприйняття;
культ розуму, що руйнує цілісність особистості, оскільки першорядний статус розуму нівелює інші властивості людини: емоційність, тілесність тощо;
проблематизація міжпоколінневих відносин, конфлікт поколінь і руйнування міжпоколінневої єдності (пригадаймо студентські заворушення 1968 року);
нуклеарний тип родини (співіснування двох поколінь – батьки та діти – під одним дахом, виключення або, принаймні, суттєве обмеження впливу (пра)дідусів та (пра)бабусь на виховання підростаючого покоління);
опосередкованість міжособистісної комунікації (листування та телефонія як поширений засіб спілкування);
структурування світу на великі спільноти, активізація групової/колективної ідентичності, формування полярної свідомості Ми – Інші/Чужі.
Постмоде́рн — історичний період після завершення модерну та особливий умонастрій, котрий поширився у всіх сферах людської життєдіяльності: культурі, філософії, політиці, економіці, техніці, науці, сфері планетарного комунікативного праксису . За постмодерну здобувають панівні позиції плюралізм, еклектика, іронія, утверджуються масові суспільство і культура, постіндустріальні економічні відносини, зростає значення електронних мас-медіа та візуальних засобів передачі інформації. Початком періоду постмодерну зазвичай вважається третя чверть XX століття — 1960-70-і роки, відколи він триває і по сьогодні
Агресія Росії проти України (всесвітня історія)
Волонтерський рух https://youtu.be/3XKqGC2YYCw
Після початку російської агресії виник волонтерський рух. Волонтери забезпечували армію та добровольчі батальйони всім необхідним для оборони країни. Українські волонтери допомогли врятувати життя багатьох військових і цивільних. Завдяки героїзму військовослужбовців, добровольців і цивільних громадян плани Росії щодо загарбання південних і східних областей України були зруйновані.Конспект уроку :https://drive.google.com/file/d/1l6fWrHHbi8nKhj0qAUG4rdcehPbTAHGq/view?usp=sharing
Інформаційні матеріали до 5-річчя від початку збройної агресії Російської Федерації проти України https://drive.google.com/file/d/1tvJ580ujysyjqO5NSREhZQINA5ktB5d0/view?usp=sharing
Теми індивідуальних повідомлень:
Анексія Криму Російською Федерацією:виклик міжнародному та внутрішньому праву.Війна на тереторії Донецької області
Війна на тереторії Луганської області
Офіційна війна Росії в Україні
Оборона Донецького аеропорту
Кіборг Вітишин Іван
"Ілловайський котел" із свідчень очевидців
"Ілловайський котел"
Учасники бойових дій на Сході України з нашого селища.
Немає коментарів:
Дописати коментар